ЗРАДА - ЦЕ ПОРЯТУНОК..

  Зрада - це порятунок.

 Скільки не міркуй про зраду, а все мало.

 Схоже, поки існують чоловіки і жінки, цю тему так і не вдасться вичерпати до кінця. Як не боролося людство з цією бідою: навіть у відносно м'які (в цьому сенсі) язичницькі часи з зрадниками поводились досить жорстоко, перелюбство так і залишилося улюбленим гріхом людства. Новий погляд Як не болюча зрада, останнім часом все частіше і частіше люди ставляться до неї, як до неминучого зла.

 Практично 90 відсотків жінок (а саме вони зазвичай стають жертвами невірності), визнають, що без цього не буває жодної родини. Та й чоловіки в приватних розмовах вже, кажучи про свої зв'язки, не роблять вигляд ображеної невинності.

 Однак психологи пропонують піти ще далі і визнати зраду не тільки неминучою, але й корисною (в окремих випадках). Так, так корисною!

Що ж це робиться? Кликали б наші бабусі. Розпуста, деградація! Як можна вважати зраду корисною?

   Але фахівці центру планування сім'ї впевнені, що деякі сім'ї не протягнули б і року, якби не зрада одного з подружжя. Все залежить від причини. Звичайно, це не стосується унікальних індивідів, для яких зрада чимось схожі на чергового походу в туалет. Тут будь-який психолог упевнено скаже: ця людина не готовий до сімейного життя, а значить, і міркувати про його вірності не варто. 

   Але ось ти протягом 7 років спостерігаєш щасливе сімейне життя своїх друзі, і раптом дізнаєшся, що чоловік подруги завів собі коханку. Тут є над чим замислитися. Тим більше що в цій ситуації незатишно себе відчуває не тільки жінка, але й чоловік. Що ж штовхає дорогоцінну половину на вчинок, про який вона потім ще довго буде жаліти?

   Перш за все, неминучі сімейні кризи. Їх нараховують як мінімум 3. Перший трапляється на третьому році спільного життя. Справа в тому, що яскраві почуття, які ми зазвичай і називаємо любов'ю, тривають не довше 2 років. Потім все устаканюється, вщухає, відносини переходять у нову форму, може бути, навіть більш ніжну і щиру, ніж попередня. Але змиритися з тишею, що прийшла на зміну бурям, відразу може не кожен. І хлопчики, і дівчатка починають сумніватися, а чи була любов, або їм все це тільки наснилося. 

 З'являється приховане невдоволення партнером і собою, хочеться щось терміново змінити. Ось тут і з'являється коханка чи коханець нове і незвичайне тіло. Приблизно те ж саме відбувається і на 7 році шлюбу. Деякі пари, з легкістю перемахують через першу кризу (особливо якщо в цей період з'являються діти), але стають в безвихідь вдруге.

   Криза середнього віку сім'ї. Проте найважчим є третій криза, що настає років через 17-20. Діти виросли і розбіглися. Батьки, нарешті, могли б і зітхнути з полегшенням, і зайнятися собою. Але ось тут-то і з'ясовується, що здійснювати самі затаєні мрії вже пізно. Вік, як ви знаєте. Жінки починають уважніше вдивлятися в дзеркало, приходячи в жах від глибоких зморшок, від невдоволеності від своеї домашньої фігури. Чоловіки страждають через з'явившесся черевце і поріділого волосся. І кожен хоче втішитися або довести собі і оточуючим, що все ще попереду.

  Старіти нікому не хочеться. Розлучення рідко стає підсумком криза середнього віку сім'ї, але часто подружжя починає вести абсолютно окреме життя, в межах однієї квартири. Іноді люди так існують до кінця життя. Зрада це порятунок. 

  І у всіх цих випадках зрада стає своєрідною паличкою-виручалочкою, особливо для чоловіка. Що поробити, якщо кращого способу самоствердитися і повірити у власні сили, ваші благовірні не можуть знайти століттями. Але і для жінки невірність коханого це ще не кінець світу. Особливо, якщо вона замість істерик і скандалів сяде і трохи подумає про те, що трапилося. Адже найчастіше у суєті повсякденності вони перестають стежити за собою, сказати чоловікові кілька ласкавих слів, та й взагалі, приділити йому трошки уваги. А він в цьому так потребує! Зрада ж змушує розумну жінку уважніше вдивитися в себе, адже не буває так, щоб у всіх бідах була винна лише одна сторона. До речі, навіть якщо ви точно знаєте про те, що сталося, психологи не радять влаштовувати розмова по душах. Краще зробити вигляд, що нічого не відбулося, а замість з'ясувань відносин показати своїй половинці, що все що було на стороні, є вдома, поруч ось-ось тільки руку простягни і навіть краще, ніж гадалось!!

ДЕПРЕСіЯ, ЩО ВОНО ТАКЕ....

Коли люди говорять, що у них депресія, це може означати все що завгодно.

У мене депресія, треба з'їсти солодкий пиріжок.

Шоколад дуже добре допомагає мені від депресії.

Якщо я не можу заснути, у мене починається депресія.

Я не люблю, коли дощ. У мене від нього депресія.

 Вранці в мене була депресія, але до вечора полегшало.

 Вчора в мене реально була дуже важка депресія.

Як тільки подивлюся на його фотографію, у мене - депресія.

Як подумаю про завтрашній день, то депресія накочує. І так далі.

     Я теж так думав. І казав, напевно. До того моменту, поки не випробував на власній шкурі, що таке депресія насправді - коли ні пиріжок, ні шоколад, ні сонячний день за вікном не допомагають. Не допомагають, бо не хочеться найголовнішого - жити. Як при цьому можна з допомогою спорту чи активного відпочинку лікуватися від депресії, я, право, не розумію. Присутність у цьому світі стає нестерпним, ось що таке депресія. Якби я чогось і хотів, то хотів би померти. Але я й цього не хотів, бо цього потрібно хотіти, бажати і щось для цього робити. А я не хотів нічого, у тому числі й жити. Ось що таке депресія. Я не знав, що мені робити, а якби й знав, прочитавши корисну книжку доктора Курпатова, то нічого б робити не став, бо не було бажання щось робити, і сил теж не було. Єдине, що я міг робити - це не робити нічого. Нікого не бачити і нічого не чути. Присутність будь-кого було для мене нестерпним катуванням. 

   Про роботу не могло бути й мови. Я не приймав жодних рішень про те, що мені потрібно кинути роботу. Не було нічого такого. Вона просто перестала для мене існувати. Я перестав думати про роботу. Не відчув жодного полегшення, але й не прагнув до цього.

     Мені не хотілося жити, і одна тільки думка про те, що з цим можна якось примиритися, викликала у мене нудоту й відразу. Справедливості заради мушу сказати, що таких думок у мене не виникало. Але про це мені постійно нагадували. Про те, що життя прекрасне і дивовижне. І що все не так погано, як може здатися. Я добре пам'ятаю, якого пекучого болю завдають ці слова. Це те саме пекло з чортами і сковорідками, про який так люблять розповідати побожні бабусі. Не знаю, чи є пекло і рай насправді, але я точно знаю, що депресія - це пекло, а люди, які говорять тобі про те, як чудово комусь іншому живеться в раю під назвою «життя», - це чорти . Може бути, все було б не так погано, як що б вони цього не казали. Тоді б це було просто не життя. Але тобі знову і знову нагадують, як добре і чудово жити, і тоді ти потрапляєш у пекло, тому що для тебе це абсолютно немислимо. А тобі кажуть, що це більш ніж можливо, і потрібно тільки захотіти, а результат не змусить себе чекати. Це як сліпому співати пісню: «Як прекрасний цей світ, подивися». Він не може, розумієте?

   Я перестав спілкуватися з людьми, перестав відчиняти двері й реагувати на дзвінки. Найлегше було серед абсолютно незнайомих людей - бо я для них не існую, і це дуже близько до того, що я відчуваю, оскільки не існую для себе самого. Напевно, якби хтось із цих людей заплакав, то я заплакав би теж. Неначе хтось із цих людей мене, нарешті, зрозумів - що вже нічого виправити не можна. Неначе на могилку до мене прийшов, ось таке відчуття. І, навпаки, добре знайомі тобі люди нічого, окрім туги та розпачу, не викликали. І не тому, що вони якісь особливо погані. Ні. Просто вони з тобою емоційно близькі, і це спонукає їх якось допомогти і підтримати тебе у важку хвилину. І немає у світі нічого болючіше в такі хвилини, аніж така «підтримка».

    Я перестав будь-що робити взагалі. Переважно спав. Скільки міг. У будь-який час доби. Я не пам'ятаю, чи були у мене якісь особливі сни, щоб про це варто було говорити. Часто чую, як люди скаржаться на кошмари і пов'язують це з депресією. Не знаю. Найстрашнішим для мене кошмаром була реальність. Страшно було не засинати, а прокидатися. А сон, нехай і тимчасово, дозволяв мені від неї сховатися. Якщо не спалося, то я просто лежав, уткнувшись носом у стіну. Полежати-полежати, і знову провалюєшся в сон. Вставав тільки за потребою.

    Грошей не було. Було багато солоних огірків, сіль, локшина і стара картопля. «Смакових» бажаннь у мене не було. Я міг би й сіно жувати, напевно, лише б заглушити періодичне відчуття голоду. Як тільки голод зникав, я більше їсти не міг. Фізично. Прибирав у холодильник своє вариво, і знову втикався носом у стіну.

   Скільки це тривало, точно сказати не можу. Я відмовляв собі в існуванні. Час зупинився. Воно втратило будь-який сенс. Скільки часу було на годиннику, значення не мало. Я не знав, що робити далі. Ні, не так. Ніякого далі не було. Майбутнього не існувало. Не було ні єдиної думки, навіть самої таємницею, що ось одного разу я прокинусь, все це пройде, і мені стане краще. Просто не було ніякого «завтра». Було нестерпне «сьогодні» і абсолютно чуже мені «вчора». Були фотографії якоїсь людини, якого вже не існує. Книги, які нагадували…. Подаркнки. Їхня присутність для мене була постійним болісним нагадуванням про якесь «інше життя», якого вже не було. Це як якщо б людина, котра втратила ноги, повернувся додому, а її взуття стоїть у коридорі. Тому я почав методично знищувати все, що нагадувало мені про моє «минуле життя». Я діставав фотографії і різав їх великими ножицями на дрібну локшину. У мене навіть якийсь сенс з'явився. Звичайно, я розумів, що як тільки я все це поріжу, все закінчиться, але мене це анітрохи не хвилювало (і не могло хвилювати). Усе вже закінчилося насправді. А поки у мене було багато всього, що потрібно було знищити. Фотографії, подарунки, книги. І все інше, що хоч віддалено нагадувало мені про «інше життя». Книжки я спочатку розривав на окремі сторінки, а потім рвав їх на дрібні клаптики. А фото різав ножицями. Паперовий «фарш» трамбував у пакети,  виходив на вулицю й викидав у сміттєвий бак. Спочатку я ще хотів підпалювати їх, тому виходив увечері, але потім передумав. Буде багато диму, хто-небудь почне ще кричати, а мені й без цього тошно.

     І чим більше я це робив, то легше мені ставало. Щось невловимо змінилося, і я зрозумів, що можу жити далі. Це сталося раніше, ніж закінчилися мої фото та подарунки. Залишалося ще небагато, але раптом я піймав себе на думці, що хочу записати щось нове. У новому чистому загальному зошиті в клітинку. І щоб у мене були різнокольорові ручки. Червона і зелена. І синя. І чорна. Дуже хотілося писати обов'язково різнокольоровими ручками. Ще не було ніяких думок про те, що писати, але було вже бажання це зробити. Іноді ми говоримо про те, що хочеться почати життя з чистого аркуша. Я це пережив буквально. Але на підлозі було ще багато «брудних» аркушів із мого минулого життя, і тому я нічого не став писати. Я вирішив покінчити зі своїм минулим. І поки останній аркуш паперу, який нагадував мені про це минуле, не було знищено, я не заспокоївся.        Щось змінилося. До мене поверталися емоції, поверталися бажання. З'явився аппетит, інтерес до спілкування. З'явилися думки, які здавалися мені важливими, і мені хотілося їх записати. Я почав робити записи в зошиті, і мені це подобалося. Минуле перестало будь-що значити для мене. Від нього залишаються тільки непевні спогади. Якщо я захочу їх «воскресити», залишаться ці записи. Якщо ні - не залишиться нічого.

   Депресія - це посмертне переживання. Подібне до того, що відчуває людина в стані клінічної смерті. Тільки у випадку з депресією тіло людини продовжує жити. Можна рухатися. Ходити на роботу. Бути корисним членом суспільства. Мертвим, але корисним. Нікому і в голову не прийде, що ця людина мертва. Тим більше що існують препарати, які оживляють його фізіологічні функції: збільшується рухова активність, з'являється рефлекторний та емоційний відгук на зовнішні стимули, частково відновлюється здатність до вольової саморегуляції, нормалізується кровообіг і так далі. І це ніяка не магія Вуду, а елементарна психіатрія. А медикаменти, що дозволяють зробити з «мертвої» людини зомбі, котрий «оживає», продаються в будь-якій аптеці.

    Депресія - це більше, ніж відсутність сенсу, наприклад, щось зробити.

    Депресія - це усвідомлення неможливості жити далі. Це коли розумієш, що життя закінчилося, але тіло все ще продовжує існувати. Ти можеш ворушити ногами або руками, можеш якось розпоряджатися своїм тілом. Але ти не можеш найголовнішого: жити. Залишається тільки одне - щось робити своїм тілом. А воно, без душі, без свого господаря нічого робити не хоче. Бажань немає взагалі. Є потреби. І потрібно просто не робити того, що робиться з труднощами або «через не можу». І, навпаки, робити те, що хочеться зробити. От і все лікування.

     Що може бажати ваше тіло, коли воно хворіє? Подумайте про це. Тіло не може хотіти анальгіну чи таблеток від кашлю. Зате воно може хотіти спокою. Щоб було тепло. Відпочити. Заснути. Тиші і якомога менше світла. І цього більш ніж достатньо для якнайшвидшого одужання. Я не боровся з депресією. У мене опустилися руки, але я і не намагався їх підняти. Я не міг знайти сили щось змінити, і залишив все як є. Я не міг змусити себе кудись іти, і тому я лежав. Я хотів забуття, і сон допомагав мені забутися. Я робив тільки те, що мені хотілося. А мені не хотілося нічого. Нічого. Я нічого й не робив. Може бути, саме це і врятувало мені життя.

 P.S. Описаний мною випадок відноситься приблизно до 90% людей.  Головне це переболіти. Перенести це на ногах. Мені навіть згадуваты це було тяжко, але я зміг так як живу майбутнім, а не минулим, з минулого потрібно виносити тільки урок.

  

                                                               

                                                       БіЛЬШЕ ПОСМіШОК

 

                             

ЯК ЦЕ НЕ ДИВНО ЗВУЧИТЬ, АЛЕ ЦЕ ФАКТ!!!!!

Що таке нетрадиційна сексуальна орієнтація у курей, самців?

Багато хто знає, що у курей самців, виникає нетрадиційне сексуальне явище між собою, але не багато хто знає, чому воно виникає.

У тварин взагалі, чоловічої статі, це відбувається з однієї причини, великий і тісний обмін енергетикою (інь) з самками в слідстві чого самець звикає і набирається цієї енергетики через що у самця і спостерігається потяг до своєї статі. 

Можна припустити те, що якщо б самці знаходилися одні без самок, то у них не виникало б такого нетрадиційного сексуального потягу.

Був проведений мало бюджетний досвід спостереження. В одну загородку було посаджено десять курочок і чотири півника. А в другу загороду було посаджено шість півників без курочок, які вже досягли статевого дозрівання. У першому випадку, спостереження показали, що самці ведуть бісексуальних спосіб життя. Тобто, у них виникає сексуальний потяг і до свого і до протилежної статі, але вони, не так часто б'ються між собою. А в другому випадку, спостереження показали, що самці займаються тільки з'ясуванням відносин і хто з них буде головний. Ніякого сексуального потягу, або навіть натяку на нього в самців не спостерігалося. Виходячи з цього, був проведений ще один експеримент. З першої загородки, ті ж самі чотири півника, були пересаджені в другу загородку до тих же шести. І спостереження показали, що у тих чотирьох пересаджених, з початку виникало одностатеві сексуальний потяг, але потім через не яке час воно пройшло, і дивовижне явище, вони почали себе вести так само як і ті шість півників ще до пересадки, тобто більше битися між собою. 

   До речі на підтвердження такого варіанту пояснення цього явища, у тваринному світі м'ясоїдів також відбувається нетрадиційне сексуальний потяг за таким же принципом, то є великий і тісний обмін енергетикою (інь) з самками. Наприклад там де самка виховує своє потомство сама, без самця, то це потомство також звикає і набирається цієї жіночої енергетики і в майбутньому у них спостерігається таке нетрадиційне сексуальне явище, наприклад у левів. Але потім адже орієнтація все одно відновлюється і починається звичайний природний спосіб життя, леви починають бути в контакті з самками, а самки від них потім виводять потомство і у левів більше не виникає нетрадиційного сексуального явища. З тієї ж причини таке явище відбувається і в світі homo sapiens.

    Але, наприклад, у сімейства вовчих, ми не можемо спостерігати такого не традиційного сексуального явища, тому що там самець як і самка виховує своє потомство. Тобто дитинча спочатку звикає до чоловічої енергетиці самця, і в майбутньому, у нього не виникає такого нетрадиційного сексуального потягу. Гомосексуальність у тварин-це не переважання сильного над слабким, а це є тимчасова втрата сексуальної орієнтації. Експерименти показали, що нетрадиційне сексуальний потяг відбувається тільки лише від надлишку тісного спілкування і стосунки з протилежною статтю. Чисто в чоловічій компанії у самців не виникає нетрадиційного сексуального явища, так як вони звикають до енергетики (янь) своєї ж статі.

Вообщем, наш світ і істоти живуть у ньому, не такі вже й складні. Є такі явища в нашому світі, які ще не розгадані, але вони обов'язково будуть розгадані це тільки лише питання часу, віри, надії та пошуку.

СЕКС - ЛЮБОВ

ЩО ТАКЕ КОХАННЯ - СЕКС?

  Отже. Я беруся сміливо стверджувати, що простіше, ніж любов може бути тільки секс. Не сам по собі, звичайно, а "Секс без любові" - пристрасть, похіть, бажання, отримання від життя все і одразу, як не назви, суть не змінюється. Чому простіше? .. А що складного - припустимо конкретну дівчину я не люблю, проте сексом з нею займатися хочеться і, для простоти, припустимо, що мені це вдалося. Дуже просто-я її не люблю, але секс мені одному чи нам обом був необхідний з якоїсь очевидної причини! Що це могло бути: бажання не відстати від подруг (друзів), гормональний сплеск, адреналін упереміш з випивкою або банальна нудьга-не суть принципово, проте очевидно, причиною "Сексу без любові" стають або загально-фізіологічні потреби організму, або навіяні оточуючим соціумом домисли і емоційні забобони. Не беруся свідомо затверджувати, що це погано чи добре - очевидно, що бувають різні ситуації в житті, і якщо це не призводить до руйнуючих наслідків у вигляді психологічних гір і ям у відносинах між статями, то вже напевно не шкідливо ... 

    Втім, це лише шматочок відповіді на одне питання. І тепер нам належить з'ясувати, що може бути складніше, ніж любов? Так же однозначний питання і я дам на нього певний, хоч і такий же неоднозначний відповідь! Складніше, ніж любов може бути тільки СЕКС! Саме так і великими літерами-найскладніше на світі-це секс між чоловіком і жінкою, які кохають одне одного! Щиро і безтурботно, без залишку віддають один одному під час сексу і отримують натомість те, що не купиш ні за всі гроші світу і не проміняю на абсолютну владу! Все це визначається лише якістю і кількістю емоційних людських пороків, і з цієї причини за цю ціну можна купити всього лише простенький і нікчемний для тих, хто пізнав більше "Секс без любові". Мені щиро шкода тих, для кого це межа мрій, бо мрії такі я особисто не куплю навіть за один - вдумайтеся - один монгольський тугрик. 

      Анітрохи не прагнучи себе звеличити, зауважу, що точно також відповість будь-яка людина, що пізнала СЕКС! Не важливо жінка або чоловік це буде! А важливо те, що це буде Особистість, яка не побоялася повірити в свої найпотаємніші мрії, закопані глибоко в підсвідомості, і вже тим більше не побоялася довірити людині, якого любить, їх реалізацію! Втім, я впевнений, що збуваються як раз тільки такі потаємні мрії, які людина довіряє тільки людині, якого він по-справжньому любить. Ось чому я на 100% стверджую, що немає нічого складнішого любові, ніж "СЕКС-ЛЮБОВ великими літерами"! Адже досягти виконання своєї мрії (або декількох) неймовірно важко в принципі! Нехай навіть це банальна мрія заробити мільйон доларів. Питання тільки зрозуміти - збулася твоя мрія чи ні? Пора вже рухатися за наступною мрією чи варто почекати? Де та межа, за якою я щасливий виконання своєї мрії? Ось тут-то якраз і заковика як і з тим "Сексом, який без любові", простіше якого нічого немає. Відповідь на поверхні. Я переспав з об'єктом жадання-все, мрія збулася. На моєму рахунку 1000000 $ - і цей рубіж узятий. Я стою посеред власного острова в Тихому океані - просто чудово. Чудово і щастя - смішно звучить, що ці поняття іноді підмінюють один одного. Адже що може принести більше щастя, чим виконання тієї мрії, яку не виразиш у фізичному еквіваленті, тієї кумедної або не дуже фантазії, яку можна відчути тільки на метафізичному рівні. Коли ти встаєш на вузеньку грань своєї внутрішньої енергетики і сама твоя мрія говорить тобі велике чарівне спасибі, і якщо ти не соромлячись долаєш цю тонку мембрану, то вже наступна твоя фантазія сміливо рветься в бій з такою силою, що вистачає тільки сил усвідомити, що ти випробував ДЕЩО.

 Якщо до цього моменту дочитали ті, хто не вірить у любов, то я повинен спеціально для них написати, до їх ймовірного превеликий жаль, що мова не йде про банальне оргазмі, досягти якого будь-яка людська особа здатна швидше й банальніше, ніж при будь-якому з видів сексу. Мова про щось набагато більш значному, про той самий, усвідомити яке можливе лише випробувавши ЦЕ єднання своїх фізичної, емоційної та духовної сутностей і проявів. Тому я сміливо заявляю, що "СЕКС-ЛЮБОВ великими літерами" набагато складніше для розуміння і вже тим більше здійснення, ніж кохання, що осягнути це набагато складніше, ніж осягнути абсолютно будь-яку іншу річ чи поняття на цій планеті! Тому що на метафізичному рівні буття всього живого немає второваних доріжок. Рівне як немає і єдиної кінцевої точки подорожі. І найскладніше це як раз тому, що кожна людина йде своєю дорогою, або, якщо говорити точніше, то двоє людей йдуть своєю доріжкою, тому, що у них свої власні ніде і ніколи не повторюються фантазії, тому, що немає жодного рецепту, придуманого однією людиною, за яким інша людина приготував би своє власне найсмачніше блюдо на кухні під назвою "СЕКС-ЛЮБОВ великими літерами"! Тому що це найскладніша в світі дорога, на якій може бути і зустрічаються загальні станції, однак жоден ще пасажир не проїхав тут за чужим квитком, навіть якщо і зміг дочекатися потрібного поїзда, адже тільки на написаному особисто квитку тут зустрічаються всі необхідні зупинки для твого чарівного подорожі!

   Ну що ж, з необхідною для будь-якого аналізу шкалою ми начебто б змогли розібратися. Тоді що ми маємо. Найпростіше на нашій планеті-це "секс". Найскладніше теж ніби як "СЕКС". Хтось скаже мовляв, що за абсурд? Однак чому ні? Мова йде про двох крайніх проявах одного і того ж явища. Дві протилежні крайності того, навколо чого крутиться вся наша навколишня дійсність. На початку шкали найпростіше, що є в нашому житті. Ну а в іншій-найскладніше, то, для досягнення чого слід добряче попотіти як у прямому, так і в переносному сенсах. І якщо хто-небудь зі мною солідарний у тому, що я написав, то тоді я готовий відповісти вже конкретно на питання - Що ж таке кохання?

   Для початку хочу прийняти за аксіому, що на моїй шкалі між абсолютним примітивізмом і вищим щастям я маю те, без чого обидві ці речі неможливі в принципі-між ними розташовується ЖИТТЯ. Тоді маємо: "Секс без любові", потім "Життя", а потім "СЕКС-ЛЮБОВ великими літерами". При можна чітко відокремити просте від складного за рахунок додавання того єдиного поняття, без чого все це неможливо, за рахунок ЛЮБОВІ! І оскільки основне питання людства до цих пір турбує маси, то я безапеляційно стверджую! Любов-це те, що змушує мене, тебе, і будь-якої людини хотіти пройти шлях у своєму голові від простого до складного, щиро мріяти про виконання всіх до єдиної своїх фантазій, знати, що немає нічого складнішого на землі, ніж "СЕКС-Любов великими буквами "і вірити, що ти зможеш сміливо піти по цій дорозі! І якщо в глибині душі ти знаєш, що твій квиток саме на цей поїзд, то тоді ти можеш сміливо говорити, "Я тебе Люблю", адже односторонньої любові не буває і ні одна навіть сама висока гора не буде для тебе непрохідною! 

    Залишається тільки додати, що, оскільки на нашій шкалою править бал саме Життя, то і Любов стає невіддільна від життя, бо як не крути, а тільки лише за допомогою своїх життєвих вчинків ми можемо досягти стану, при досягненні якого Життя може дозволити собі розкрити перед двома новими людьми ворота в чарівну країну, в якій люди можуть без страху скуштувати всіх принад метафізичного спілкування на рівні двох люблячих тіл, і в першу чергу того самого сексу, сексу великими літерами, на тлі якого померкне все інше суті, нехай навіть і на не дуже великий час! ... Схоже на казку, хто б сперечався, ось тільки кому судити де правда, а де вигадка, якщо не забувати про те, що з нами робить любов?! Адже це саме вона змушує жити так, що б досягти своєї мрії-то є виглядати завжди красиво, посміхатися з приводу чи без, влаштовувати романтичні побачення, любити все навколишнє, цінувати весь світ, і багато-багато іншого, але найголовніше, що тільки Любов змушує людину любити і творити Красу, нехай навіть і внутрішню душевну! Одним словом любов змушує нас Жити, і не просто жити, а намагатися робити це красиво. І якщо тепер хто-небудь запитає мене про те, що таке Кохання у двох словах, то я можу йому або їй не вдаючись у описані вище подробиці чесно - і навіть одним словом - відповісти: Любов-це Життя! Іншими словами, Живіть заради Любові, і Любіть заради життя!

    PS І ось тоді-то ... Бути може хтось з людей ... Стоячи посеред власного острівця в Тихому океані і займаючись сексом зі своїм найулюбленішим людиною на цій планеті, випробує приплив такого неперевершеного досі щастя, що не віддасть потім свій безлюдний клаптик суші нікому іншому навіть за всі гроші світу разом з абсолютною владою над усіма іншими людьми. .. Хто знає, може, й тому, що йому захочеться всього лише "проїхати до наступної зупинки на своєму вигаданому паровозику зі смішними різнокольоровими вагончиками" ...

ОСЬ ТАКЕ ВОНО КОХАННЯ!!!

ВОСХИЩЕНИЕ

Все отношения, о которых мы до сих пор говорили, являются "горизонтальными" - Родитель-Родитель, Взрослый-Взрослый или Ребенок-Ребенок. Теперь мы подходим к новому, которое является отношением "вертикальным сверху вниз", отношению Ребенок-Родитель. Люди используют слово восхищение многими способами* но в его точном смысле оно означает "восторг". Восхищение возникает по сравнению с уважением противоположным образом. В случае уважения это Ребенок выбирает объект и говорит Взрослому двигаться вперед. В случае восхищения Взрослый выбирает человека и говорит Ребенку двигаться вперед. Взрослый говорит: "Малыш! Он действительно знает, как ...", независимо от того, чем бы это ни было - плавать, или танцевать, или декламировать стихи, или любое, чем вы можете восторгаться больше всего и знаете, как это оценить, судить, - а Ребенок уже берет это от Взрослого.

      Секс может укладываться в этот случай на примере школьницы, потерявшей голову из-за мальчика или женщины-учительницы. Девочка начинает восхищаться учительницей Взрослым образом за что-то, что та умеет или какой та является, и только потом ее Ребенок подключается, и она может привязываться к учительнице и следовать за нею повсюду и, может быть, начнет предаваться сексуальным фантазиям о ней. Если учительница придерживается своей позиции, она будет обходиться с привязанностью девочки как хорошая мать, но если она изменяет "контракт", что могло бы быть руководством Родителя по отношению к Ребенку, превращается в шаловливую игру между двумя застенчивыми Детьми.

      Я полагаю, что аналогично тому, как доверие возникает из отношения младенца к матери, восхищение имеет отношение к его отцу, поскольку отец - своеобразный предмет изумления в семье. Мать - человек, которому доверяют, поскольку она всегда рядом, когда в этом есть нужда. Отец может быть рядом только нерегулярно, но его впечатляющий голос и присутствие, и его сила, и могущество поражают ребенка восхищением. Верно также, что истинное восхищение распространяется чаще всего на мужчин, хотя оно может также переноситься на женщин, если им случается по праву вызывать изумление. Это происходит позже, когда дети начинают восхищаться достижениями своей матери, такими как приготовление пищи или рисование, также, как они доверяют ей как человеку. И наоборот, они учатся доверять своему отцу также, как они восхищаются им.

      Люди различаются в своей способности принимать восхищение. Некоторые плохо переносят его и избегают или отталкивают его, если оно появляется, в некоторых случаях со злостью. Другие эксплуатируют его как учитель, имеющий роман со школьницей или школьником, которых он свел с ума, или как гангстер, приближающий к себе восхищенного молодого простофилю для того, чтобы поэксплуатировать его как только это возможно. Лучшие из них проделывают это превосходно и извлекают (создают) полезный опыт для себя и для своего партнера.

Лучше обожать, чем быть предметом обожания. Терпеть чье то обожание 
— это скучно и тягостно.
 



Оскар Уайльд


  Желание вызвать жалость или восхищение — вот что нередко составляет основу нашей откровенности.



 Франсуа Ларошфуко


 

Любовь без благоговения и восторга — это только дружба.
 



  Жорж Санд



Есть невинность восхищения: ею обладает тот, кому еще не приходило в голову, что и им могут когда нибудь восхищаться.
 




Фридрих Ницше


Удивительное удивляет лишь раз, а восхитительное с каждым разом восхищает все больше.
 


 Жозеф Жубер


 
Есть люди, которые, не успев чем то восхититься, уже испытывают ненависть к предмету своего восхищения…
 


 Олдос Хаксли
 

 Иметь дело с людьми, которые восхищаются нами и во всем нам уступают, — удовольствие весьма пресное и даже вредное для нас…
 


 Мишель Монтень





 Надо полагать, неспроста восхищение обычно немое, а возмущение громкое.
 


 Веслав Брудзиньский




                       НА ЭТУ ТЕМУ МОГУ ПОСОВЕТОВАТЬ ЧУДЕСНЫЙ ФИЛЬМ
 Информация о фильме
Название: Объект моего восхищения
Оригинальное название: The Object of My Affection
Год выхода: 1998
Жанр: комедия, мелодрама, драма
Режиссер: Николас Хитнер
В ролях: Дженнифер Энистон, Пол Радд, Алан Олда, Найджел Хоторн, Джон Пэнкоу, Тим Дэли, Эллисон Дженни, Хейден Панеттьер, Одра МакДональд

О фильме: Нина Боровски не очень удачно выбрала, от кого залететь. Хотя её бойфренд Винс – человек вполне порядочный и готов добросовестно выполнять обязанности папаши, его занудство и упрямство выводят её из себя. Джордж снимает у Нины комнату, потому что после расставания с Робертом ему стало негде жить. Будучи педагогом, он воспитывает чужих детей, но очень хочет иметь своих. Ну, а поскольку лучшие друзья девушек уже довольно давно не бриллианты, а геи, найти общий язык этим двум одиночествам оказывается несложно. Сложнее перестать быть самим собой, и вот в жизни Джорджа появлется Пол...

Выпущено: Twentieth Century Fox
Продолжительность: 01:46:58
Перевод: Профессиональный, многоголосый

 

                                                            салат "Восхищение"                                                         

 СОСТАВ
1 куриная грудка, 2 мясистых помидора, 2 небольших огурца, ~100г сыра, 1 зубчик чеснока, густой майонез или сметана, соль

 СПОСОБ ПРИГОТОВЛЕНИЯ
Куриные грудки отварить в подсоленой воде до готовности. Остудить и снять кожицу. Мясо порезать небольшими брусочками.
Из помидоров вырезать плодоножку и разрезать их пополам поперек плода.
Извлечь из помидоров все семена - слегка сдавливая их или выбирая семена маленькой ложечкой.
Нарезать брусочками толщиной 0,5~0,7см. Подсолить и положить в отдельную тарелку.
Огурец порезать тонкой соломкой. Положить в другую тарелку и слегка посолить.
Сыр взять хорошо трущийся - не мажущийся. Натереть на средней или мелкой терке.
Зубчик чеснока порезать очень мелко (через чесночницу не продавливать, иначе вкус чеснока будет слишком резким). 
Непосредственно перед подачей слить выделившийся сок с огурцов и помидоров, все составляющие перемещать, положить густой(!) майонез или сметану и досолить по вкусу.  СОВЕТ 
Ещё хороший вариант заправки для этого салата:
Варёный желток растереть вилкой, смешать со сметаной и чесноком.
Белок положить в салат можно, но не желательно - он по фактуре немного дисгармонирует с остальными продуктами.
 

на что обротят внемание в мужчин весна-лето 2011

Как быть модным в любой сезон и любую погоду? Дизайнеры уже определились, что будет актуально в мужской моде Весна Лето 2011. А что надеть, когда на улице еще холодно и "погода шепчет"? Не дай шанса депрессии!

 
Модные цвета  
Безусловно, королем сезона Зима, Весна, Лето 2011 следует признать серый цвет, а девизом – «Лаконичность форм». Серый цвет представлен во всех его оттенках, вариациях и фактурах. К тому же серый цвет очень благодарный фон – он выгодно оттенит любой другой, подчеркнув оригинальность его использования в комплексе.Белый цвет – это небанально и актуально. И пусть белых брюк хватит только на один выход, зато восхищение представительниц прекрасного пола, очарованных смельчаком, который, невзирая на непогоду, щеголяет в белом, с лихвой компенсирует расходы на химчистку.  Модным цветом года становится "красный акцент", точнее, все его оттенки. Сиреневая офисная рубашка позволит разбавить скучный бело-серый антураж обстановки кабинета, а кирпично-красный свитер или шарф подчеркнут брутальность его обладателя. Не забудь про классические теплые вещи зеленого и синего цветов. Зачем упускать возможность подчеркнуть цвет своих глаз одеждой соответствующего оттенка?

 

 

Джинсы
Носи джинсы с тем же удовольствием, что и раньше, только не забудь их как следует порвать и отбелить. Приветствуются модели из денима разнообразной степени потертости и поношенности. Но выглядеть «плохим мальчиком из трущоб» ты в этой одежде все-таки не должен – поэтому потертые джинсы следует сочетать со строгим классическим пальто или кашемировым свитером. В этом–то и фишка. 

Модная мужская одежда
А что делать, если твоя индивидуальность настолько велика, что ни «красный акцент», ни потертый деним недостаточно хороши для ее проявления? На помощь приходят новинки сезона Зима, Весна, Лето 2011 «не для слабонервных», а именно: яркий принт на футболках, причем, чем забавнее, тем моднее. Используй яркие элементы (шнурки, строчки, спортивные аксессуары вызывающих оттенков). Недостаточно? Укрась себя талисманами в виде мягких игрушек и отбоя не будет от любопытных и ласковых модниц, которые оценят твой сталь и замучают просьбами потрогать и погладить «твоего плюшевого мишку».
Если и на этом этапе ты сочтешь, что недостаточно «на пике моды» и привлекаешь мало женского внимания, то твой выбор – килт. Мужчина в юбке навсегда остается самым загадочным и непостижимым мужчиной в мире, к тому же, никому не даст покоя извечный вопрос: «Что под юбкой?»

.

Теплая мужская одежда

Снова возвращается мода на вязаные вещи, причем вязка подчеркнуто грубая, как бы, «домашняя». В моде такие свитера, шарфы, даже пальто. Цвет изделий натуральный, без использования красителей, полностью имитирующий оттенки овечьей шерсти.  В качестве альтернативы можешь надеть несколько тонких джемперов – многослойность актуальна, как никогда. Обязательно заправь свитер в брюки только спереди – иначе рискуешь уподобиться не модному джентльмену, а капусте.

Мужская мода: спортивный стиль
Спортсмены, помните: использование ярких цветов в экипировке привлечет к вам внимание не только представительниц прекрасного пола, но и спасателей (при несчастных случаях). Поэтому, во-первых, носим неон — пусть в виде полосок или лампасов, но пусть обязательно присутствует в качестве деталей одежды. Во-вторых — особое внимание уделяй оригинальным и ярким аксессуарам, как то часы, очки или напульсник. Тоже хорошо, для моды и для спасателей.Резюмируя вышесказанное, можно отметить, что мужчинам мода предписывает классику и комфорт во всех их проявлениях. Ничего экстравагантного или эпатажного дизайнерами не предлагается. Быть модным в этом году — это значит быть одетым, прежде всего, тепло и удобно

  
                                                             а также аксесуары

 очки, часы, ремни и плавки.