Поиск по этому блогу

вторник, 11 октября 2011 г.

как сделать так, что бы девушка обратила на тебя внимание

Как сделать так, что бы девушка обратила на тебя внимание без прямых намёков что ты собираешься её соблазнять?
 Я часто бывал в ситуациях когда в помещении много девушек красивых, но так же и много парней. Как сделать так, что бы я выглядел более привлекательным и заманчивым чем остальные?
Любое помещение для общений это место куда приходят чтобы видеть и быть видимым(видимой), иногда очень смешно смотреть когда парень очевидно пытается разговаривать громко, хвалить себя, и просто показывать себя как можно больше, что бы девушки его заметили и обратили внимание на этого бедного парня.
Ну конечно, девушки его заметят, но я сразу могу сказать, насколько он им не интересен, по их лицу.
Хвастаться о своей работе, сколько денег они зарабатывают, насколько они крутые/смешные, прикалываться и т.д.
Эх…
Детские игры, не правда ли?
Девушки сразу видят насквозь эти игры!! Они знают что ты это делаешь только ради того что бы произвести на них нужное впечатление..
Девушки чувствуют отчаяние за километр.А хвастовство,громкий разговор и т.д. это очевидные знаки что ты неуверен в себе как мужчина и отчаянно пытаешься заполучить их внимание.
Теперь вопрос звучит так: как же надо показать что ты лучше других, что бы она обратила на тебя внимание.
Самое легкое это: «обработать комнату» так сказать.
Самое главное это правильная невербалика и уровень уверенности в себе когда ты только входишь в помещение.
Улыбайся Всем, разговаривай и будь естественно дружелюбным со всеми, общайся на одной частоте с ними, покажи девушке что ты нравишься другим и что люди получают удовольствие от общения с тобой. Плечи назад,голову прямо (не горбись и не опускай голову!!) и всегда смотри в глаза когда разговариваешь! Разговаривай с такой громкостью чтоб твой собеседник тебя слышал и чувствовал уверенность в твоем голосе.
Предстваь: Ты вливаешься в группу из 4-5 человек, и тут сразу становиться весело, ты прикалываешься,веселишься, они смеются, и через несколько минут ты уходишь.
И там сразу становиться скучно. Ты подходишь к другой компании и приносишь опять такой же уровень энергии.
Сделай это пару раз и девушки заметят.
Будь дружелюбным со всеми, кроме своей «цели» и она это заметит ( особенно если она очень красивая, значит много парней к ней проявляют интерес, а ты нет, поэтому ты ей будешь интересен.)
В соблазнении всё бывает тяжело.
У вас бывало когда-нибудь, что девушка которая вам нравиться говорила своим подругам насколько ты ей нравишься, но при тебе она была очень холодна и не говорила ни слова.
Через несколько недель ты видел её в обьятии другого, её подруги говорили, что она потеряла интерес к тебе потому что ты тормозил. Ты встретишь девушек которые будут давать тебе всяческие сигналы, что ты ей нравишься, соглашаться на свидания, смеяться с твоих тупых шуток и когда ты будешь думать, что вот она уже почти твоя, она развернется и уйдет к другому.
Ты даже встреришь девушек которые будут злиться на то, что ты не говоришь им, что они тебе нравятся, а когда скажешь, улыбнуться, развернуться и уйдут, и больше ты их не увидишь.
Вопщем, ещё много предстоит узнать.
Удачи.

среда, 27 апреля 2011 г.

самотність

       У нашому світі багато хто відчуває себе самотніми. Навколо нас завжди є люди, але ми все одно одні. У чому причина? Насправді нас ізолює від інших людей наша власна поведінка. Ми не вміємо відкритися іншим, не вміємо любити, ми не можемо сказати іншим пару підбадьорливих або утішаючих слів. Ми не можемо давати, але завжди чекаємо, що інші дадуть нам. А ті, інші, часто бувають зайняті, у них свої справи і турботи ... 
       Часто доводиться чути скарги: «Ніхто не приходить зі мною побачитися, ніхто мене не любить, ніхто мною не цікавиться». Але чому саме завжди інші повинні цікавитися вами, любити вас, в той час, як ви не вживаєте ніяких дій? Якщо ви страждаєте від самотності, не залишайтеся пасивними.

        Замість того, щоб сидіти в кутку, займаючись самоїдством і чекаючи уваги від інших, зробіть перший крок самі, підіть до людей. Немає ніяких причин відчувати себе самотнім, коли в світі є любов і світло. Забудьте про себе хоча б ненадовго і зробіть щось для інших. Часто в нашій самоті винувате отримане нами виховання. Батьки часто говорять своїм дітям: «Не будь таким дурним, не роби завжди першим крок назустріч, нехай інші прийдуть до тебе». 



        Цікаво, що є в житті самим страшним... Хвороба, бідність, втрата близьких людей ... Так, це все боляче і не приємно, але ж коли ми хворі, люблячі люди приносять нам склянку води і жменю пігулок, вологий компрес на голову і просте співчуття. Коли ми бідні, хтось може допомогти, рідні, близькі або просто небайдужі люди, які знаходяться навколо нас і часто: "ми навіть не знайомі, а так, просто працюємо разом "... Коли втратам близьких, завжди є хтось, хто підставить плече, а при необхідності, і дас свою жилетку, що б у неї трохи поплакати ... Все це жахливо, але не смертельно, а найстрашніше, напевно, це катування самотністю, коли у тебе все добре, ти сильний, здоровий, вистачає і грошей на хороше існування, але ні з ким поділитися емоціями, ніхто не розділить твої успіхи і поразки , ніхто не чекає тебе вдома і і не скаже прості три слова ...Ні, це не банальні "я люблю тебе", а дуже тихо, переходячи на шепіт біля самого вуха з ранку, коли проводжає на роботу, коли телефонує. ..Всього то "я чекаю тебе". Мені здається найстрашніше у житті і є відсутність цих слів ...

 
       Звичайно, інші прийдуть до вас, якщо ви будете їм корисні. Якщо ви булочник, до вас прийдуть за хлібом. Треба бути здатним щось дати, щоб до вас йшли. Якщо ж вам нічого дати людям, ви не залучите їх і залишитеся наодинці. І не треба дорікати інших, що вони не йдуть до вас. Станте потрібним, і до вас прийдуть!
Подивіться, яка квітка троянду! Вона пахне, і всі тягнуться до неї: і бджоли, і метелики, і всі хочуть вдихнути її аромат. І це тому, що вона відкрилася. Чому ж ви залишаєтеся закритими і не «благоухаете»?

понедельник, 25 апреля 2011 г.

Ангел смерті

- Ти хто? 
- Ангел.
- Як ти сюди увійшов? 
- Не як, а навіщо. Я Ангел смерті. Я прийшов за тобою.
- Що, вже? Так рано? Чому?
- Дурне питання. Просто що твій час і все.
- Але я не хочу! Я ще так багато не зробив! 
- Що саме? - Запитав Ангел, сідаючи на стілець. 
 - Мене повинні були підвищити після Нового року! Я хотів купити квартиру, нову  машину, Я хотів з'їздити до Індії! У мене було стільки планів!
- Дурниці. Всі твої матеріальні мрії мають силу тільки в твоєму матеріальному світі. Коли твоя душа покине тіло, ти забудеш про них назавжди. 
- Але я не хочу помирати так рано! Може, ти зайдеш пізніше, а? Може, можна якось домовитися з тим, хто там, на небі? Я. .. я курити перестану! Клянуся! 
- Не намагайся зі мною торгуватися, Людина! 
- Суворо подивився на нього Ангел.
- Ну, будь ласка !!!!!! Я боюся! Я не хочу! 
- Ви ніколи не хочете і завжди боїтеся. Але невже ти не розумієш, що рано чи пізно це все одно доведеться зробити? Навіть якщо я прийду до тебе через сто років, ти все одно ніколи не будеш готовий! 
- Але що зі мною буде? Я ж грішив! 
- А ти думаєш, що мене це стосується? Це ж твоє право. Свобода волі. Раніше треба було думати! 
- Я збирався ... Але я ж не знав, що помру так рано!
- Ха-ха! Які ж ви, люди, забавні! 
            - Ангел зняв плащ і розправив крила. 
- Пішли! 
- Ні! Я нікуди не піду! Я, Я навіть не встиг завести сім'ю! У мене ще немає дітей!
- Правильно! Тому що ти навіть свою другу половину не знайшов! 
- Я не встиг! 
- Ти не намагався! 
- Презирливо сказав Ангел. 
- Мені Бог не послав. 
- Ти не просив його про це! 
- Блиснув очима Ангел. 
- А хіба потрібно було просити? Я не знав! 
- Годі блазнювати! Позавчора ти просив у Бога зупинити час, щоб встигнути на нараду! Невже нараду важливіше твоєї долі? 
- Ти маєш рацію, я дурень! Але ж я ще можу виправитися! Я не можу померти ось так, не встигнувши навіть одружитися, народити дітей! 
- Як різко помінялися твої пріоритети! Спочатку була машина, Індія, а тепер сім'я, діти, - посміхнувся Ангел. 
- Але ж ти згоден, що це головне? 
- Так, згоден. Але раптом ти так і не знайдеш свою половину? Що тоді? 
- Знайду! Я впевнений! Я буду шукати! 
- А я сумніваюся! Ти не бачиш далі власного носа! Вся твоя життя пройде в безплідних пошуках. Ти будеш шлятися по дівкам, намагаючись знайти свою половину там, де її бути не може! Врешті-решт, ти розчаруєшся в житті, сопьешься, від тебе відвернутися друзі, ти заробиш собі хвороба, і будеш проклинати день, коли народився.
- Боже мій! 
- Припини згадувати його ім'я вголос! 
                      - Тупнув ногою Ангел. 
- Прости, Але що ж мені робити? 
- Коли людина заблукала, він повертається назад, до того місця, звідки пішов не в тому напрямку, щоб знайти вірний шлях - сказав Ангел, спостерігаючи за хороводом сніжинок за вікном. 
- Вірно! Я так і зроблю! Я зрозумів! 
- Невже? 
- Так, Я повернуся туди, де був щасливий! Знаєш, а я ж любив колись. Її звали ............ Ми познайомилися в інституті! У неї були такі гарні темне волосся і очі сповнені ніжності, сили і мудрості. За нею стільки хлопців бігало! Але вона мене вибрала. Казала, що закохалася з першого погляду. Ми часто йшли з лекцій в парк, кафе, бібліотеку і цілувалися годинами і нам більше ніхто не був потрібен! А коли я як-то зламав руку, вона доглядала за мною. Це було незабутньо! Коли в мене були проблеми, я завжди знав що можу розраховувати тільки на неї, хай навіть просто їй про все розповівши - мені ставало вже легше! Потім між нами все змінилося, або просто в той самий момент нам не вистачило сміливості взятися за руки і протистояти всім і всьому, а замість цього ми розлучилися назавжди! Так нерозумно розлучилися, по-дитячому. Але ж я до сих пір пам'ятаю, як пообіцяв любити її завжди, і адже саме що сумне - я як і раніше її люблю! Ми часто передзвонювалися спочатку, а потім якось все закрутилося. У мене тут своє життя, у неї своя! Цікаво, як у неї справи? Напевно, вийшла заміж давно або зустріла людину, який її обожнює, оцінив її і все те що вона готова робити для коханої людини. Вона ж красуня така! Знаєш, я хотів би подзвонити їй. Просто привітатися, дізнатися як справи, привітати з наступаючим! Я подзвоню їй, зараз, добре? Але в кімнаті вже нікого не було ...                                                                             
                                               Мораль 

   Моралі немає. Просто хотілося нагадати, що наше життя надто коротке, щоб проводити її цілком на роботі. Ми не повинні дозволяти їй витікати крізь пальці, і приділяти хоча б крихітну її дещицю тим, хто дійсно нас любить, найближчим нашим людям. Якщо нас завтра не стане, наша компанія дуже швидко замінить нас кимось іншим. І лише для сім'ї і друзів це буде дійсно велика втрата, про яку вони пам'ятатимуть все своє життя. Подумай про це, адже ми приділяємо роботі значно більше часу, ніж сім'ї.

 

среда, 13 апреля 2011 г.

ПАУЛО КОЭЛЬО - ЦЕНИТЕ ЖИЗНЬ


Если бы на одно мгновение Бог забыл, что я всего лишь тряпичная марионетка, и подарил бы мне кусочек жизни, я бы тогда, наверно, не говорил всё, что думаю, но точно бы думал, что говорю. Я бы ценил вещи, не за то сколько они стоят, но за то, сколько они значат. Я бы спал меньше, больше бы мечтал, понимая, что каждую минуту когда мы закрываем глаза, мы теряем шестьдесят секунд света. Я бы шёл, пока все остальные стоят, не спал, пока другие спят. Я бы слушал, когда другие говорят, и как бы я наслаждался чудесным вкусом шоколадного мороженного. Если бы Бог одарил меня ещё одним мгновением жизни, я бы одевался скромнее, валялся бы на солнце, подставив тёплым лучам не только моё тело, но и душу. Господь, если бы у меня было сердце, я бы написал всю свою ненависть ко льду и ждал пока выйдет солнце. Я бы нарисовал мечтой Ван Гога на звёздах поэму Бенедетти, и песня Серрат стала бы серенадой, которую я бы подарил Луне. Я бы полил слезами розы, чтобы почувствовать боль их шипов и алый поцелуй их лепестков… Господь, если бы у меня ещё оставался кусочек жизни, я бы не провёл ни одного дня, не сказав людям, которых я люблю, что я их люблю. Я бы убедил каждого дорогого мне человека в моей любви и жил бы влюбленный в любовь. Я бы объяснил тем, которые заблуждаются, считая, что перестают влюбляться, когда стареют, не понимая, что стареют, когда перестают влюбляться! Ребёнку я бы подарил крылья, но позволил ему самому научиться летать. Стариков я бы убедил в том, что смерть приходит не со старостью, но с забвением. Я столькому научился у вас, люди, я понял, что весь мир хочет жить в горах, не понимая, что настоящее счастье в том, как мы поднимаемся в гору. Я понял, что с того момента, когда впервые новорожденный младенец сожмёт в своем маленьком кулачке палец отца, он его больше никогда его не отпустит. Я понял, что один человек имеет право смотреть на другого свысока только тогда, когда он помогает ему подняться. Есть столько вещей, которым я бы мог ещё научиться у вас, люди, но, на самом-то деле, они вряд ли пригодятся, потому что, когда меня положат в этот чемодан, я, к сожалению, уже буду мёртв. Всегда говори то, что чувствуешь, и делай, то что думаешь. Если бы я знал, что сегодня я в последний раз вижу тебя спящей, я бы крепко обнял тебя и молился Богу, чтобы он сделал меня твоим ангелом-хранителем. Если бы я знал, что сегодня вижу в последний раз, как ты выходишь из дверей, я бы обнял, поцеловал бы тебя и позвал бы снова, чтобы дать тебе больше. Если бы я знал, что слышу твой голос в последний раз, я бы записал на плёнку всё, что ты скажешь, чтобы слушать это ещё и ещё, бесконечно. Если бы я знал, что это последние минуты, когда я вижу тебя, я бы сказал: Я люблю тебя и не предполагал, глупец, что ты это и так знаешь. Всегда есть завтра, и жизнь предоставляет нам ещё одну возможность, чтобы всё исправить, но если я ошибаюсь и сегодня это всё, что нам осталось, я бы хотел сказать тебе, как сильно я тебя люблю, и что никогда тебя не забуду. Ни юноша, ни старик не может быть уверен, что для него наступит завтра. Сегодня, может быть, последний раз, когда ты видишь тех, кого любишь. Поэтому не жди чего-то, сделай это сегодня, так как если завтра не придёт никогда, ты будешь сожалеть о том дне, когда у тебя не нашлось времени для одной улыбки, одного объятия, одного поцелуя, и когда ты был слишком занят, чтобы выполнить последнее желание. Поддерживай близких тебе людей, шепчи им на ухо, как они тебе нужны, люби их и обращайся с ними бережно, найди время для того, чтобы сказать: "мне жаль", "прости меня, пожалуйста" и "спасибо", и все те слова любви, которые ты знаешь. Никто не запомнит тебя за твои мысли. Проси у Господа мудрости и силы, что бы говорить о том, что чувствуешь. Покажи твоим друзьям, как они важны для тебя. Если ты не скажешь этого сегодня, завтра будет таким же как вчера. И если ты этого не сделаешь никогда, ничто не будет иметь значения. Воплоти свои мечты. Это мгновение пришло.



вторник, 12 апреля 2011 г.

ЧИ ІСНУЮТЬ ВІДНОСИНИ НА ВІДСТАНІ?

                                                                   ЧАСТИНА 1
   Так, існують. Вони бувають погані, бувають хороші, як і будь-які інші відносини.
    Розлука - це серйозне випробування. Коли люблячі люди розділені фізично, це так чи інакше впливає на їх стосунки. Головний ключ до успішних відношенням на відстані - зберігати позитив, залишатися оптимістами. Не слухайте, коли вам говорять, що подібні стосунки приречені. Якщо ви зробите деякі зусилля, ви зможете зберегти їх довгими і щасливими. Як зробити стосунки на відстані довгими і щасливими?
                                                                Будьте щасливі!
    Коли ви щасливі - це приносить радість вашим близьким і рідним, коли нещасні - це приносить їм хвилювання і тривогу. Зосередьтеся на позитиві. Як тільки ви станете щасливими, ваші позитивні емоції автоматично почнуть розповсюджуватися на всіх і на все навколо вас. Чи можете ви дозволити собі бути щасливими під час розлуки? Багато хто думає, що вони "не повинні" або "не можуть" бути щасливі: "Яке право я маю на щастя, коли мій коханий чоловік далеко від мене? Це може послужити доказом мого байдужості до нього? Що скажуть інші? "Звичайно, ви можете залишатися щасливими.      
    Щастя - це ваше право і жодна людина не зможе позбавити вас його. Так, розлука викликає біль і тугу за коханою, але сумний вигляд - це не доказ любові. Вам немає ніякої необхідності нікому нічого доводити. Чим щасливіші ви, тим щасливіше ваша близька людина. Поставте себе на його місце. Якщо ви нещасливі, він теж буде незадоволений, буде постійно переживати і хвилюватися за вас. Вчіться бути щасливими, щоб звільнити близьких людей від душевних тривог та хвилювань.
    Але хто зробить вас щасливими, коли близької людини немає поруч? Відповідь - ВИ. Ви самі можете стати джерелом свого щастя. Нехай воно не залежить ні від інших людей, ні від зовнішніх обставин. Ваше щастя - це не тільки ваше право, але і ваш обов'язок. Ваші близькі можуть бути його складовим, можуть приносити його у ваше життя, але ні в якому разі вони не повинні бути відповідальні за нього. Постарайтеся зробити так, щоб вони самі були щасливі поруч із вами.
                                                          Зв'язок, спілкування 
   Спілкування - це найголовніше. Якщо ви не дуже балакуча людина і ваша половина звикла слухати і розуміти ваше мовчання, доведеться розвивати ваші навички бесіди. Продовжуйте активно брати участь в житті один-одного. Точніше спілкуватися, спілкуватися і ще раз спілкуватися!
   Але як часто? І скільки? На це питання можете відповісти тільки ви самі. Вам доведеться поекспериментувати, щоб зрозуміти, який варіант підходить саме вам. Час спілкування краще призначити постійним. Наприклад, якщо ви один раз зателефонували вранці, телефонуйте і далі по ранках. Це дасть вам відчуття безпеки і впевненості одне в одному. Також наявність чітко визначеного часу допоможе краще розпланувати решту дня. Незалежно від того, який графік спілкування ви вибрали, вмійте пристосовуватися до обставин. Іноді, через надлишок роботи або з інших причин немає ніякої можливості виділити хоча б годину на спілкування з коханими. Перенесіть розмову на інший час, зручний для вас і для вашої половини. Головне - наявність взаєморозуміння. Постарайтеся вміти увійти в положення один-одного і не ображатися на дрібниці.
                               Які існують способи спілкування?
    Завдяки сучасним технологіям сьогодні існує безліч способів спілкування, таких як електронна пошта, телефон, SMS-повідомлення або веб-камера для тих, хто, спілкуючись, бажає бачити один одного. Багато підтримують традиції і продовжують писати один-одному листи. Кажуть, що це розвиває творчо і надає відносинам більше романтики.
    Що робити, якщо ви посварилися?
• Сперечатися і сваритися - це цілком нормально. Придушення ж почуттів і емоцій - це вже щось нездорове. Іноді у ваших близьких людей бувають невдалі дні, ви шкодуєте їх і уникаєте сварок, придушуючи в собі емоції. Але часто стримування почуттів протягом довгого часу може призвести до емоційного вибуху, наслідки якого будуть страшніше, ніж ви могли собі уявити.
• Намагайтеся боротися з тим, що турбує вас в даний момент. Сконцентруйтеся на конкретній проблемі. Не змішуйте минуле і сьогодення. Якщо ви хочете обговорити будь-яке питання, повністю зосередьтеся на ньому. Об'єднаєтеся в одну команду, щоб знайти вирішення ваших проблем. Кожен з вас повинен дозволити іншій поправити себе, якщо розмова все ж таки перейде до минулого або до іншої теми. Для зручності ви можете скласти список проблем, які вам необхідно вирішити.

четверг, 10 марта 2011 г.

ЧИ ІСНУЮТЬ ВІДНОСИНИ НА ВІДСТАНІ?

                                                                            ЧАСТИНА 2
                                                       Що є найважчим у відносинах на відстані?
Найскладніше, що у відносинах на відстані - залишатися частиною життя один-одного. Кумедний випадок на роботі, подія на автостоянці, маленьке пригода в продуктовому магазині - все це, здавалося б, не має ніякого значення для ваших стосунків, а через тиждень забудеться і зовсім втратить сенс. Але, коли ви проживаєте це разом з близькою людиною, між вами виникає відчуття спорідненості, ви відчуваєте, що є частиною життя один-одного. Підтримка цього почуття - найбільші труднощі в стосунки на відстані. [Більше спілкуйся!]
                                                 Найбільша помилка у відносинах на відстань?
Як вже згадувалося вище спілкування дуже важливо для підтримки родинного зв'язку. Але деякі пари їм зловживають і намагаються залишатися на зв'язку постійно. Вони припиняють спілкуватися з друзями та родичами, повністю присвячений своє життя бесідам з коханою людиною. Відсутність власного особистого життя - найбільша помилка, які можуть допустити, близькі люди, перебуваючи в розлуці. Спілкування з родиною, друзями і тими, хто любить вас, має величезне значення. Кожному з нас іноді необхідно поспілкуватися з близькою людиною лицем до лиця, доторкнутися до нього, обняти, подарувати свою турботу, обмінятися усмішками. Нехтуючи цією необхідністю, ви зневажаєте собою. Ізоляція від оточуючих не може зміцнити ваші відносини з тим, хто далеко від вас. Не можна ставити своє життя на повну залежність від кого-небудь. [БУДЬТЕ ЩАСЛИВІ!]
                                                                       Що робити?
• Насолоджуйтеся вашим життям. Радійте. Шукайте нових друзів, нові захоплення, проводите більше часу з близькими людьми.
• Поділіться своїми почуттями.
• Заручіться підтримкою.
• Довіряйте вашим близьким, не будьте підозрілими.
• Поважайте час один-одного. Якщо хтось з вас бажає провести час з друзями або родиною, інший не повинен бути проти.
 • Навчіться прощати, не варто пам'ятати про всяку нісенітницю.
• Незалежно від того, як ви розчаровані, пам'ятаєте що це не назавжди.
• Будьте більш сентиментальні і романтичні.
• Отримуйте задоволення разом.
• Знайдіть спільне хобі / захоплення.
• Плануйте час, який ви проведете разом. Якщо у вас є можливість зустрітися, проведіть день-два наодинці один з одним.
                                                            Наскільки це складно?
      Перебувати вдалині від коханої людини завжди дуже важко. Ніщо не може замінити повного його присутності у вашому житті. Що б ви не робили, вам все-одно буде його не вистачати. Ви будете відчувати, як сильно бракує вам близької людини поруч, кожен раз, коли у вашому житті будуть відбуватися навіть самі незначні події, якими ви захочете з ним поділитися. Але взаємини не повинні бути складними. Незважаючи ні на які відстані ви можете залишатися половинами одного цілого, шалено любити один одного і ділитися зі своїми улюбленими всім, що турбує вас. Ви можете мати чарівні відносини, просто треба захотіти цього.


среда, 2 марта 2011 г.

ЯК ВІДРІЗНИТИ КОХАННЯ ВІД ПРИСТРАСТІ


      ЯК деякі люди між коханням і пристрастю не мають ніякого розрізнення. Інші постійно плутають їх між собою, не розуміючи наскільки небезпечно їх не розрізняти. Випробовуючи почуття пристрасті, вони думають, що це кохання. Що поступово губить. Тому що неконтрольована пристрасть може поглинути людину. Через неї люди втрачають розум, а іноді навіть гинуть. Відповідно до визначення, то кохання спочатку грунтується на ніжності і відданості, а пристрасть - це непереборне бажання. Крім цього, вони так само відрізняються типами взаємин. Так як зрозуміти кохання це чи пристрасть? Однак іноді стає складно розділити кохання і пристрасть, тому що пристрасть може бути при існуванні любові. Спробуємо провести своєрідний аналіз взаємовідносин під час пристрасті і коханні. Це зможе допомогти зрозуміти людині, що він відчуває: кохання чи пристрасть. 
      Що таке любов у відносинах двох людей? Коли любов є в стосунках двох людей, то обидва вони високо цінують щастя і бажання один одного. Вплив кохання  виражається самим різним чином: дії, слова і вчинки. Закохана пара поводиться глибокодумно один до одного, при цьому завжди пам'ятаючи про почуття партнера. У таких відносинах люди проводять свій вільний час, грунтуючись на взаємній повазі та любові. Кожна дія вибирається і розглядається з особливою обережністю, щоб врахувати почуття партнера. Якщо виникають будь-які сварки, обидва партнери прагнуть досягти угоди, знайти спільне рішення або компроміс. Нарешті взаємини, які засновані на любові, як правило, досить тривалі. Тому, що існування кохання дає можливість парі долати будь-які труднощі і проблеми, які періодично виникають між ними. Тепле ставлення одне до одного допоможе витримувати багато випробувань, у тому числі - часом. Пристрасні відносини не завжди можуть виробляти негативний ефект. Але вони не можуть бути настільки впевненими і позитивними, як любов. Подібно любові, пристрасть теж впливає на відносини, вчинки і слова людей. Первинне відмінність між пристрастю і коханню - у взаєминах любові партнери ставлять щастя іншого вище себе, а в пристрасних відносинах партнери прагнуть досягти власних бажань, і ставлять їх на перше і головне місце.
       Фундаментальний егоїзм, який існує у пристрасних відносинах, повільно сочиться і впливає абсолютно на всі вчинки і на самі відносини в цілому. У той час, як у щирому коханні пара прагне знайти компроміс і рішення з яким вони обидва будуть щасливі, в пристрасних відносинах кожен з партнерів більше схильний до досягнення своїх особистих бажань, не рахуючись з почуттями свого партнера, а так само чи буде він теж щасливий.
       Остання характерна риса пристрасних стосунків - це невелика тривалість самих відносин. Тому, що пристрасні відносини існують тільки завдяки самій пристрасті і бажанням. А коли мета досягнута, пристрасть зникає, і партнер більше не стає бажаним. Без пристрасті почуття починають згасати і розпадатися. Більш того, характерні риси пристрасних стосунків - егоїзм і брак поваги, так само призводять до коротких і гучним зв'язків.
        Любов не може існувати в межах пристрасті. А пристрасть дуже часто може існувати в межах любові.
        Пристрасть не може включати в себе любов. Тому що основна особливість егоїзм не дозволяє вступити любові, як чинника в пристрасних відносинах.
        Але наявність пристрасті у взаєминах коханні часто проявляється звичайним бажанням стати ближче до партнера. Поки воно не перевищує любов - це здорова частина відносин і може призвести до ще більшої близькості і сильнішим зв'язків між партнерами. Відділення любові від пристрасті може бути ускладнено по-різному. Але необхідно завжди пам'ятати різницю між коханням і пристрастю - відносини кохання грунтуються на самовідданості і турботі, у той час як пристрасть характеризована егоїзмом і необачністю. Але протиставляти їх між собою не можна. Так що перш ніж пірнути з головою - подумай, куди пірнаєш.
 - Якщо в пристрасть - відлічиш дев'ять з половиною тижнів і готуйся до розставання. Адже саме за такий час пристрасть найчастіше і проходить.
 - Якщо в кохання  - тоді не квапся і нічого не чекай. ПРОСТО КОХАЙ!!!



вторник, 1 марта 2011 г.

БОРЬБА З РЕВНОЩАМИ...

                       Еволюція ревнощів
      Люди ревнували один до одного завжди. Або з боязні втратити, або від того, що вважали людину своєю власністю. І відстоювали своє право на дуелях, душили і цькували за зраду, прикриваючи поняттями честі саме, що ні на є природне і закономірне почуття ревнощів, пов'язане, перш за все, зі страхом втрати.
      Пішли в минуле жорстокі розправи, пом'якшилися громадські звичаї, але все одно мільйони людей продовжують відчувати над собою справжнісіньке насильство - насильство почуттями. Ревнощ на рідкість живуча, її неможливо викорінити і дуже важко приборкати. Але спробувати приручити - це під силу кожному з нас. Адже бурхливий вияв ревнощів не тільки небезпечно для здоров'я, це сьогодні просто непристойно.
                                           
                                                                 Хто ревнує більше
      Як правило, сильну ревнощі відчувають невпевнені в собі люди, надто залежні від партнера, або навпаки, самодостатні настільки, що має право вважати іншої людини своєю власністю. Багато в чому це почуття диктує і суспільна мораль, що стоїть на варті відносин. Але все ж корні ревнощів потрібно шукати в дитинстві.
                       Родом з дитинства
     Ревнощі - багато в чому дитяче почуття, і воно завжди пов'язане з суперництвом. Найчастіше воно розвивається між братами і сестрами, коли кожен претендує бути першим і єдиним у своїх батьків. І якщо дитина отримала достатньо любові, і уваги в ранньому дитинстві, то він легко переросте це почуття. А ось нестача батьківської турботи, втім, як і гіперопіка, може призвести до спотворень в розвитку особистості.
     Ревнощі дорослої людини - це якась засвоєна з дитинства модель поведінки. Або конкуренція з братами і сестрами, або ідентифікація себе з обдуреним батьком, коли один змінює іншому, або наслідок занадто тісних стосунків у сім'ї, коли дитина сприймається як частину себе, і йому залишають мало простору для самостійності і власного зростання. Таке злиття у відносинах нормально на стадії мати - немовля, але стає вже патологічним, якщо дитину старше 3-х років надмірно опікують і контролюють. Зайве, неспокійні  батьки порушують особисті границі дитини. Постійно втручаючись у його простір, вони створюють певний стереотип поведінки, що передається з покоління в покоління. Дитина засвоює таку модель відносин і, ставши дорослим, переносить її в подружнє життя.
                      Ревнує, значить, любить
      На жаль, це далеко не так. Звичайно, ревнощі вказує на те, що ви цій людині дорогі, але вона не завжди означає любов. Ревнощами частіше прикривають свою сильну емоційну залежність, але ні,
як не те самопожертву, яке характерно для цієї глибокої любові. Почуття ревнощів не можна викликати і штучно. За допомогою такої маніпуляції можна привернути до себе увагу, змусити собою дорожити, але зберегти відносини надалі навряд чи вдасться. Ця прив'язаність виникає тільки в тих сім'ях, де поважаються інтереси партнера і не обмежується свобода. Любов і недовіра несумісні.

понедельник, 28 февраля 2011 г.

ЗРАДА - ЦЕ ПОРЯТУНОК..


  Зрада - це порятунок.
 Скільки не міркуй про зраду, а все мало.
 Схоже, поки існують чоловіки і жінки, цю тему так і не вдасться вичерпати до кінця. Як не боролося людство з цією бідою: навіть у відносно м'які (в цьому сенсі) язичницькі часи з зрадниками поводились досить жорстоко, перелюбство так і залишилося улюбленим гріхом людства. Новий погляд Як не болюча зрада, останнім часом все частіше і частіше люди ставляться до неї, як до неминучого зла.
 Практично 90 відсотків жінок (а саме вони зазвичай стають жертвами невірності), визнають, що без цього не буває жодної родини. Та й чоловіки в приватних розмовах вже, кажучи про свої зв'язки, не роблять вигляд ображеної невинності.
 Однак психологи пропонують піти ще далі і визнати зраду не тільки неминучою, але й корисною (в окремих випадках). Так, так корисною!
Що ж це робиться? Кликали б наші бабусі. Розпуста, деградація! Як можна вважати зраду корисною?
   Але фахівці центру планування сім'ї впевнені, що деякі сім'ї не протягнули б і року, якби не зрада одного з подружжя. Все залежить від причини. Звичайно, це не стосується унікальних індивідів, для яких зрада чимось схожі на чергового походу в туалет. Тут будь-який психолог упевнено скаже: ця людина не готовий до сімейного життя, а значить, і міркувати про його вірності не варто. 
   Але ось ти протягом 7 років спостерігаєш щасливе сімейне життя своїх друзі, і раптом дізнаєшся, що чоловік подруги завів собі коханку. Тут є над чим замислитися. Тим більше що в цій ситуації незатишно себе відчуває не тільки жінка, але й чоловік. Що ж штовхає дорогоцінну половину на вчинок, про який вона потім ще довго буде жаліти?
   Перш за все, неминучі сімейні кризи. Їх нараховують як мінімум 3. Перший трапляється на третьому році спільного життя. Справа в тому, що яскраві почуття, які ми зазвичай і називаємо любов'ю, тривають не довше 2 років. Потім все устаканюється, вщухає, відносини переходять у нову форму, може бути, навіть більш ніжну і щиру, ніж попередня. Але змиритися з тишею, що прийшла на зміну бурям, відразу може не кожен. І хлопчики, і дівчатка починають сумніватися, а чи була любов, або їм все це тільки наснилося. 
 З'являється приховане невдоволення партнером і собою, хочеться щось терміново змінити. Ось тут і з'являється коханка чи коханець нове і незвичайне тіло. Приблизно те ж саме відбувається і на 7 році шлюбу. Деякі пари, з легкістю перемахують через першу кризу (особливо якщо в цей період з'являються діти), але стають в безвихідь вдруге.
   Криза середнього віку сім'ї. Проте найважчим є третій криза, що настає років через 17-20. Діти виросли і розбіглися. Батьки, нарешті, могли б і зітхнути з полегшенням, і зайнятися собою. Але ось тут-то і з'ясовується, що здійснювати самі затаєні мрії вже пізно. Вік, як ви знаєте. Жінки починають уважніше вдивлятися в дзеркало, приходячи в жах від глибоких зморшок, від невдоволеності від своеї домашньої фігури. Чоловіки страждають через з'явившесся черевце і поріділого волосся. І кожен хоче втішитися або довести собі і оточуючим, що все ще попереду.
  Старіти нікому не хочеться. Розлучення рідко стає підсумком криза середнього віку сім'ї, але часто подружжя починає вести абсолютно окреме життя, в межах однієї квартири. Іноді люди так існують до кінця життя. Зрада це порятунок
  І у всіх цих випадках зрада стає своєрідною паличкою-виручалочкою, особливо для чоловіка. Що поробити, якщо кращого способу самоствердитися і повірити у власні сили, ваші благовірні не можуть знайти століттями. Але і для жінки невірність коханого це ще не кінець світу. Особливо, якщо вона замість істерик і скандалів сяде і трохи подумає про те, що трапилося. Адже найчастіше у суєті повсякденності вони перестають стежити за собою, сказати чоловікові кілька ласкавих слів, та й взагалі, приділити йому трошки уваги. А він в цьому так потребує! Зрада ж змушує розумну жінку уважніше вдивитися в себе, адже не буває так, щоб у всіх бідах була винна лише одна сторона. До речі, навіть якщо ви точно знаєте про те, що сталося, психологи не радять влаштовувати розмова по душах. Краще зробити вигляд, що нічого не відбулося, а замість з'ясувань відносин показати своїй половинці, що все що було на стороні, є вдома, поруч ось-ось тільки руку простягни і навіть краще, ніж гадалось!!

воскресенье, 20 февраля 2011 г.

ДЕПРЕСіЯ, ЩО ВОНО ТАКЕ....


Коли люди говорять, що у них депресія, це може означати все що завгодно.

У мене депресія, треба з'їсти солодкий пиріжок.

Шоколад дуже добре допомагає мені від депресії.

Якщо я не можу заснути, у мене починається депресія.

Я не люблю, коли дощ. У мене від нього депресія.

 Вранці в мене була депресія, але до вечора полегшало.

 Вчора в мене реально була дуже важка депресія.

Як тільки подивлюся на його фотографію, у мене - депресія.

Як подумаю про завтрашній день, то депресія накочує. І так далі.

     Я теж так думав. І казав, напевно. До того моменту, поки не випробував на власній шкурі, що таке депресія насправді - коли ні пиріжок, ні шоколад, ні сонячний день за вікном не допомагають. Не допомагають, бо не хочеться найголовнішого - жити. Як при цьому можна з допомогою спорту чи активного відпочинку лікуватися від депресії, я, право, не розумію. Присутність у цьому світі стає нестерпним, ось що таке депресія. Якби я чогось і хотів, то хотів би померти. Але я й цього не хотів, бо цього потрібно хотіти, бажати і щось для цього робити. А я не хотів нічого, у тому числі й жити. Ось що таке депресія. Я не знав, що мені робити, а якби й знав, прочитавши корисну книжку доктора Курпатова, то нічого б робити не став, бо не було бажання щось робити, і сил теж не було. Єдине, що я міг робити - це не робити нічого. Нікого не бачити і нічого не чути. Присутність будь-кого було для мене нестерпним катуванням. 
   Про роботу не могло бути й мови. Я не приймав жодних рішень про те, що мені потрібно кинути роботу. Не було нічого такого. Вона просто перестала для мене існувати. Я перестав думати про роботу. Не відчув жодного полегшення, але й не прагнув до цього.
     Мені не хотілося жити, і одна тільки думка про те, що з цим можна якось примиритися, викликала у мене нудоту й відразу. Справедливості заради мушу сказати, що таких думок у мене не виникало. Але про це мені постійно нагадували. Про те, що життя прекрасне і дивовижне. І що все не так погано, як може здатися. Я добре пам'ятаю, якого пекучого болю завдають ці слова. Це те саме пекло з чортами і сковорідками, про який так люблять розповідати побожні бабусі. Не знаю, чи є пекло і рай насправді, але я точно знаю, що депресія - це пекло, а люди, які говорять тобі про те, як чудово комусь іншому живеться в раю під назвою «життя», - це чорти . Може бути, все було б не так погано, як що б вони цього не казали. Тоді б це було просто не життя. Але тобі знову і знову нагадують, як добре і чудово жити, і тоді ти потрапляєш у пекло, тому що для тебе це абсолютно немислимо. А тобі кажуть, що це більш ніж можливо, і потрібно тільки захотіти, а результат не змусить себе чекати. Це як сліпому співати пісню: «Як прекрасний цей світ, подивися». Він не може, розумієте?
   Я перестав спілкуватися з людьми, перестав відчиняти двері й реагувати на дзвінки. Найлегше було серед абсолютно незнайомих людей - бо я для них не існую, і це дуже близько до того, що я відчуваю, оскільки не існую для себе самого. Напевно, якби хтось із цих людей заплакав, то я заплакав би теж. Неначе хтось із цих людей мене, нарешті, зрозумів - що вже нічого виправити не можна. Неначе на могилку до мене прийшов, ось таке відчуття. І, навпаки, добре знайомі тобі люди нічого, окрім туги та розпачу, не викликали. І не тому, що вони якісь особливо погані. Ні. Просто вони з тобою емоційно близькі, і це спонукає їх якось допомогти і підтримати тебе у важку хвилину. І немає у світі нічого болючіше в такі хвилини, аніж така «підтримка».
    Я перестав будь-що робити взагалі. Переважно спав. Скільки міг. У будь-який час доби. Я не пам'ятаю, чи були у мене якісь особливі сни, щоб про це варто було говорити. Часто чую, як люди скаржаться на кошмари і пов'язують це з депресією. Не знаю. Найстрашнішим для мене кошмаром була реальність. Страшно було не засинати, а прокидатися. А сон, нехай і тимчасово, дозволяв мені від неї сховатися. Якщо не спалося, то я просто лежав, уткнувшись носом у стіну. Полежати-полежати, і знову провалюєшся в сон. Вставав тільки за потребою.
    Грошей не було. Було багато солоних огірків, сіль, локшина і стара картопля. «Смакових» бажаннь у мене не було. Я міг би й сіно жувати, напевно, лише б заглушити періодичне відчуття голоду. Як тільки голод зникав, я більше їсти не міг. Фізично. Прибирав у холодильник своє вариво, і знову втикався носом у стіну.
   Скільки це тривало, точно сказати не можу. Я відмовляв собі в існуванні. Час зупинився. Воно втратило будь-який сенс. Скільки часу було на годиннику, значення не мало. Я не знав, що робити далі. Ні, не так. Ніякого далі не було. Майбутнього не існувало. Не було ні єдиної думки, навіть самої таємницею, що ось одного разу я прокинусь, все це пройде, і мені стане краще. Просто не було ніякого «завтра». Було нестерпне «сьогодні» і абсолютно чуже мені «вчора». Були фотографії якоїсь людини, якого вже не існує. Книги, які нагадували…. Подаркнки. Їхня присутність для мене була постійним болісним нагадуванням про якесь «інше життя», якого вже не було. Це як якщо б людина, котра втратила ноги, повернувся додому, а її взуття стоїть у коридорі. Тому я почав методично знищувати все, що нагадувало мені про моє «минуле життя». Я діставав фотографії і різав їх великими ножицями на дрібну локшину. У мене навіть якийсь сенс з'явився. Звичайно, я розумів, що як тільки я все це поріжу, все закінчиться, але мене це анітрохи не хвилювало (і не могло хвилювати). Усе вже закінчилося насправді. А поки у мене було багато всього, що потрібно було знищити. Фотографії, подарунки, книги. І все інше, що хоч віддалено нагадувало мені про «інше життя». Книжки я спочатку розривав на окремі сторінки, а потім рвав їх на дрібні клаптики. А фото різав ножицями. Паперовий «фарш» трамбував у пакети,  виходив на вулицю й викидав у сміттєвий бак. Спочатку я ще хотів підпалювати їх, тому виходив увечері, але потім передумав. Буде багато диму, хто-небудь почне ще кричати, а мені й без цього тошно.
     І чим більше я це робив, то легше мені ставало. Щось невловимо змінилося, і я зрозумів, що можу жити далі. Це сталося раніше, ніж закінчилися мої фото та подарунки. Залишалося ще небагато, але раптом я піймав себе на думці, що хочу записати щось нове. У новому чистому загальному зошиті в клітинку. І щоб у мене були різнокольорові ручки. Червона і зелена. І синя. І чорна. Дуже хотілося писати обов'язково різнокольоровими ручками. Ще не було ніяких думок про те, що писати, але було вже бажання це зробити. Іноді ми говоримо про те, що хочеться почати життя з чистого аркуша. Я це пережив буквально. Але на підлозі було ще багато «брудних» аркушів із мого минулого життя, і тому я нічого не став писати. Я вирішив покінчити зі своїм минулим. І поки останній аркуш паперу, який нагадував мені про це минуле, не було знищено, я не заспокоївся.        Щось змінилося. До мене поверталися емоції, поверталися бажання. З'явився аппетит, інтерес до спілкування. З'явилися думки, які здавалися мені важливими, і мені хотілося їх записати. Я почав робити записи в зошиті, і мені це подобалося. Минуле перестало будь-що значити для мене. Від нього залишаються тільки непевні спогади. Якщо я захочу їх «воскресити», залишаться ці записи. Якщо ні - не залишиться нічого.
   Депресія - це посмертне переживання. Подібне до того, що відчуває людина в стані клінічної смерті. Тільки у випадку з депресією тіло людини продовжує жити. Можна рухатися. Ходити на роботу. Бути корисним членом суспільства. Мертвим, але корисним. Нікому і в голову не прийде, що ця людина мертва. Тим більше що існують препарати, які оживляють його фізіологічні функції: збільшується рухова активність, з'являється рефлекторний та емоційний відгук на зовнішні стимули, частково відновлюється здатність до вольової саморегуляції, нормалізується кровообіг і так далі. І це ніяка не магія Вуду, а елементарна психіатрія. А медикаменти, що дозволяють зробити з «мертвої» людини зомбі, котрий «оживає», продаються в будь-якій аптеці.
    Депресія - це більше, ніж відсутність сенсу, наприклад, щось зробити.
    Депресія - це усвідомлення неможливості жити далі. Це коли розумієш, що життя закінчилося, але тіло все ще продовжує існувати. Ти можеш ворушити ногами або руками, можеш якось розпоряджатися своїм тілом. Але ти не можеш найголовнішого: жити. Залишається тільки одне - щось робити своїм тілом. А воно, без душі, без свого господаря нічого робити не хоче. Бажань немає взагалі. Є потреби. І потрібно просто не робити того, що робиться з труднощами або «через не можу». І, навпаки, робити те, що хочеться зробити. От і все лікування.
     Що може бажати ваше тіло, коли воно хворіє? Подумайте про це. Тіло не може хотіти анальгіну чи таблеток від кашлю. Зате воно може хотіти спокою. Щоб було тепло. Відпочити. Заснути. Тиші і якомога менше світла. І цього більш ніж достатньо для якнайшвидшого одужання. Я не боровся з депресією. У мене опустилися руки, але я і не намагався їх підняти. Я не міг знайти сили щось змінити, і залишив все як є. Я не міг змусити себе кудись іти, і тому я лежав. Я хотів забуття, і сон допомагав мені забутися. Я робив тільки те, що мені хотілося. А мені не хотілося нічого. Нічого. Я нічого й не робив. Може бути, саме це і врятувало мені життя.
 P.S. Описаний мною випадок відноситься приблизно до 90% людей.  Головне це переболіти. Перенести це на ногах. Мені навіть згадуваты це було тяжко, але я зміг так як живу майбутнім, а не минулим, з минулого потрібно виносити тільки урок.
                                                               
                                                       БіЛЬШЕ ПОСМіШОК


 








                             

ЯК ЦЕ НЕ ДИВНО ЗВУЧИТЬ, АЛЕ ЦЕ ФАКТ!!!!!

Що таке нетрадиційна сексуальна орієнтація у курей, самців?
Багато хто знає, що у курей самців, виникає нетрадиційне сексуальне явище між собою, але не багато хто знає, чому воно виникає.
У тварин взагалі, чоловічої статі, це відбувається з однієї причини, великий і тісний обмін енергетикою (інь) з самками в слідстві чого самець звикає і набирається цієї енергетики через що у самця і спостерігається потяг до своєї статі. 
Можна припустити те, що якщо б самці знаходилися одні без самок, то у них не виникало б такого нетрадиційного сексуального потягу.

Був проведений мало бюджетний досвід спостереження. В одну загородку було посаджено десять курочок і чотири півника. А в другу загороду було посаджено шість півників без курочок, які вже досягли статевого дозрівання. У першому випадку, спостереження показали, що самці ведуть бісексуальних спосіб життя. Тобто, у них виникає сексуальний потяг і до свого і до протилежної статі, але вони, не так часто б'ються між собою. А в другому випадку, спостереження показали, що самці займаються тільки з'ясуванням відносин і хто з них буде головний. Ніякого сексуального потягу, або навіть натяку на нього в самців не спостерігалося. Виходячи з цього, був проведений ще один експеримент. З першої загородки, ті ж самі чотири півника, були пересаджені в другу загородку до тих же шести. І спостереження показали, що у тих чотирьох пересаджених, з початку виникало одностатеві сексуальний потяг, але потім через не яке час воно пройшло, і дивовижне явище, вони почали себе вести так само як і ті шість півників ще до пересадки, тобто більше битися між собою. 
   До речі на підтвердження такого варіанту пояснення цього явища, у тваринному світі м'ясоїдів також відбувається нетрадиційне сексуальний потяг за таким же принципом, то є великий і тісний обмін енергетикою (інь) з самками. Наприклад там де самка виховує своє потомство сама, без самця, то це потомство також звикає і набирається цієї жіночої енергетики і в майбутньому у них спостерігається таке нетрадиційне сексуальне явище, наприклад у левів. Але потім адже орієнтація все одно відновлюється і починається звичайний природний спосіб життя, леви починають бути в контакті з самками, а самки від них потім виводять потомство і у левів більше не виникає нетрадиційного сексуального явища. З тієї ж причини таке явище відбувається і в світі homo sapiens.
    Але, наприклад, у сімейства вовчих, ми не можемо спостерігати такого не традиційного сексуального явища, тому що там самець як і самка виховує своє потомство. Тобто дитинча спочатку звикає до чоловічої енергетиці самця, і в майбутньому, у нього не виникає такого нетрадиційного сексуального потягу. Гомосексуальність у тварин-це не переважання сильного над слабким, а це є тимчасова втрата сексуальної орієнтації. Експерименти показали, що нетрадиційне сексуальний потяг відбувається тільки лише від надлишку тісного спілкування і стосунки з протилежною статтю. Чисто в чоловічій компанії у самців не виникає нетрадиційного сексуального явища, так як вони звикають до енергетики (янь) своєї ж статі.
Вообщем, наш світ і істоти живуть у ньому, не такі вже й складні. Є такі явища в нашому світі, які ще не розгадані, але вони обов'язково будуть розгадані це тільки лише питання часу, віри, надії та пошуку.

суббота, 19 февраля 2011 г.

СЕКС - ЛЮБОВ



ЩО ТАКЕ КОХАННЯ - СЕКС?
  Отже. Я беруся сміливо стверджувати, що простіше, ніж любов може бути тільки секс. Не сам по собі, звичайно, а "Секс без любові" - пристрасть, похіть, бажання, отримання від життя все і одразу, як не назви, суть не змінюється. Чому простіше? .. А що складного - припустимо конкретну дівчину я не люблю, проте сексом з нею займатися хочеться і, для простоти, припустимо, що мені це вдалося. Дуже просто-я її не люблю, але секс мені одному чи нам обом був необхідний з якоїсь очевидної причини! Що це могло бути: бажання не відстати від подруг (друзів), гормональний сплеск, адреналін упереміш з випивкою або банальна нудьга-не суть принципово, проте очевидно, причиною "Сексу без любові" стають або загально-фізіологічні потреби організму, або навіяні оточуючим соціумом домисли і емоційні забобони. Не беруся свідомо затверджувати, що це погано чи добре - очевидно, що бувають різні ситуації в житті, і якщо це не призводить до руйнуючих наслідків у вигляді психологічних гір і ям у відносинах між статями, то вже напевно не шкідливо ... 
    Втім, це лише шматочок відповіді на одне питання. І тепер нам належить з'ясувати, що може бути складніше, ніж любов? Так же однозначний питання і я дам на нього певний, хоч і такий же неоднозначний відповідь! Складніше, ніж любов може бути тільки СЕКС! Саме так і великими літерами-найскладніше на світі-це секс між чоловіком і жінкою, які кохають одне одного! Щиро і безтурботно, без залишку віддають один одному під час сексу і отримують натомість те, що не купиш ні за всі гроші світу і не проміняю на абсолютну владу! Все це визначається лише якістю і кількістю емоційних людських пороків, і з цієї причини за цю ціну можна купити всього лише простенький і нікчемний для тих, хто пізнав більше "Секс без любові". Мені щиро шкода тих, для кого це межа мрій, бо мрії такі я особисто не куплю навіть за один - вдумайтеся - один монгольський тугрик. 
      Анітрохи не прагнучи себе звеличити, зауважу, що точно також відповість будь-яка людина, що пізнала СЕКС! Не важливо жінка або чоловік це буде! А важливо те, що це буде Особистість, яка не побоялася повірити в свої найпотаємніші мрії, закопані глибоко в підсвідомості, і вже тим більше не побоялася довірити людині, якого любить, їх реалізацію! Втім, я впевнений, що збуваються як раз тільки такі потаємні мрії, які людина довіряє тільки людині, якого він по-справжньому любить. Ось чому я на 100% стверджую, що немає нічого складнішого любові, ніж "СЕКС-ЛЮБОВ великими літерами"! Адже досягти виконання своєї мрії (або декількох) неймовірно важко в принципі! Нехай навіть це банальна мрія заробити мільйон доларів. Питання тільки зрозуміти - збулася твоя мрія чи ні? Пора вже рухатися за наступною мрією чи варто почекати? Де та межа, за якою я щасливий виконання своєї мрії? Ось тут-то якраз і заковика як і з тим "Сексом, який без любові", простіше якого нічого немає. Відповідь на поверхні. Я переспав з об'єктом жадання-все, мрія збулася. На моєму рахунку 1000000 $ - і цей рубіж узятий. Я стою посеред власного острова в Тихому океані - просто чудово. Чудово і щастя - смішно звучить, що ці поняття іноді підмінюють один одного. Адже що може принести більше щастя, чим виконання тієї мрії, яку не виразиш у фізичному еквіваленті, тієї кумедної або не дуже фантазії, яку можна відчути тільки на метафізичному рівні. Коли ти встаєш на вузеньку грань своєї внутрішньої енергетики і сама твоя мрія говорить тобі велике чарівне спасибі, і якщо ти не соромлячись долаєш цю тонку мембрану, то вже наступна твоя фантазія сміливо рветься в бій з такою силою, що вистачає тільки сил усвідомити, що ти випробував ДЕЩО.
 Якщо до цього моменту дочитали ті, хто не вірить у любов, то я повинен спеціально для них написати, до їх ймовірного превеликий жаль, що мова не йде про банальне оргазмі, досягти якого будь-яка людська особа здатна швидше й банальніше, ніж при будь-якому з видів сексу. Мова про щось набагато більш значному, про той самий, усвідомити яке можливе лише випробувавши ЦЕ єднання своїх фізичної, емоційної та духовної сутностей і проявів. Тому я сміливо заявляю, що "СЕКС-ЛЮБОВ великими літерами" набагато складніше для розуміння і вже тим більше здійснення, ніж кохання, що осягнути це набагато складніше, ніж осягнути абсолютно будь-яку іншу річ чи поняття на цій планеті! Тому що на метафізичному рівні буття всього живого немає второваних доріжок. Рівне як немає і єдиної кінцевої точки подорожі. І найскладніше це як раз тому, що кожна людина йде своєю дорогою, або, якщо говорити точніше, то двоє людей йдуть своєю доріжкою, тому, що у них свої власні ніде і ніколи не повторюються фантазії, тому, що немає жодного рецепту, придуманого однією людиною, за яким інша людина приготував би своє власне найсмачніше блюдо на кухні під назвою "СЕКС-ЛЮБОВ великими літерами"! Тому що це найскладніша в світі дорога, на якій може бути і зустрічаються загальні станції, однак жоден ще пасажир не проїхав тут за чужим квитком, навіть якщо і зміг дочекатися потрібного поїзда, адже тільки на написаному особисто квитку тут зустрічаються всі необхідні зупинки для твого чарівного подорожі!
   Ну що ж, з необхідною для будь-якого аналізу шкалою ми начебто б змогли розібратися. Тоді що ми маємо. Найпростіше на нашій планеті-це "секс". Найскладніше теж ніби як "СЕКС". Хтось скаже мовляв, що за абсурд? Однак чому ні? Мова йде про двох крайніх проявах одного і того ж явища. Дві протилежні крайності того, навколо чого крутиться вся наша навколишня дійсність. На початку шкали найпростіше, що є в нашому житті. Ну а в іншій-найскладніше, то, для досягнення чого слід добряче попотіти як у прямому, так і в переносному сенсах. І якщо хто-небудь зі мною солідарний у тому, що я написав, то тоді я готовий відповісти вже конкретно на питання - Що ж таке кохання?
   Для початку хочу прийняти за аксіому, що на моїй шкалі між абсолютним примітивізмом і вищим щастям я маю те, без чого обидві ці речі неможливі в принципі-між ними розташовується ЖИТТЯ. Тоді маємо: "Секс без любові", потім "Життя", а потім "СЕКС-ЛЮБОВ великими літерами". При можна чітко відокремити просте від складного за рахунок додавання того єдиного поняття, без чого все це неможливо, за рахунок ЛЮБОВІ! І оскільки основне питання людства до цих пір турбує маси, то я безапеляційно стверджую! Любов-це те, що змушує мене, тебе, і будь-якої людини хотіти пройти шлях у своєму голові від простого до складного, щиро мріяти про виконання всіх до єдиної своїх фантазій, знати, що немає нічого складнішого на землі, ніж "СЕКС-Любов великими буквами "і вірити, що ти зможеш сміливо піти по цій дорозі! І якщо в глибині душі ти знаєш, що твій квиток саме на цей поїзд, то тоді ти можеш сміливо говорити, "Я тебе Люблю", адже односторонньої любові не буває і ні одна навіть сама висока гора не буде для тебе непрохідною! 
    Залишається тільки додати, що, оскільки на нашій шкалою править бал саме Життя, то і Любов стає невіддільна від життя, бо як не крути, а тільки лише за допомогою своїх життєвих вчинків ми можемо досягти стану, при досягненні якого Життя може дозволити собі розкрити перед двома новими людьми ворота в чарівну країну, в якій люди можуть без страху скуштувати всіх принад метафізичного спілкування на рівні двох люблячих тіл, і в першу чергу того самого сексу, сексу великими літерами, на тлі якого померкне все інше суті, нехай навіть і на не дуже великий час! ... Схоже на казку, хто б сперечався, ось тільки кому судити де правда, а де вигадка, якщо не забувати про те, що з нами робить любов?! Адже це саме вона змушує жити так, що б досягти своєї мрії-то є виглядати завжди красиво, посміхатися з приводу чи без, влаштовувати романтичні побачення, любити все навколишнє, цінувати весь світ, і багато-багато іншого, але найголовніше, що тільки Любов змушує людину любити і творити Красу, нехай навіть і внутрішню душевну! Одним словом любов змушує нас Жити, і не просто жити, а намагатися робити це красиво. І якщо тепер хто-небудь запитає мене про те, що таке Кохання у двох словах, то я можу йому або їй не вдаючись у описані вище подробиці чесно - і навіть одним словом - відповісти: Любов-це Життя! Іншими словами, Живіть заради Любові, і Любіть заради життя!
    PS І ось тоді-то ... Бути може хтось з людей ... Стоячи посеред власного острівця в Тихому океані і займаючись сексом зі своїм найулюбленішим людиною на цій планеті, випробує приплив такого неперевершеного досі щастя, що не віддасть потім свій безлюдний клаптик суші нікому іншому навіть за всі гроші світу разом з абсолютною владою над усіма іншими людьми. .. Хто знає, може, й тому, що йому захочеться всього лише "проїхати до наступної зупинки на своєму вигаданому паровозику зі смішними різнокольоровими вагончиками" ...


ОСЬ ТАКЕ ВОНО КОХАННЯ!!!



пятница, 18 февраля 2011 г.

ВОСХИЩЕНИЕ

Все отношения, о которых мы до сих пор говорили, являются "горизонтальными" - Родитель-Родитель, Взрослый-Взрослый или Ребенок-Ребенок. Теперь мы подходим к новому, которое является отношением "вертикальным сверху вниз", отношению Ребенок-Родитель. Люди используют слово восхищение многими способами* но в его точном смысле оно означает "восторг". Восхищение возникает по сравнению с уважением противоположным образом. В случае уважения это Ребенок выбирает объект и говорит Взрослому двигаться вперед. В случае восхищения Взрослый выбирает человека и говорит Ребенку двигаться вперед. Взрослый говорит: "Малыш! Он действительно знает, как ...", независимо от того, чем бы это ни было - плавать, или танцевать, или декламировать стихи, или любое, чем вы можете восторгаться больше всего и знаете, как это оценить, судить, - а Ребенок уже берет это от Взрослого.
      Секс может укладываться в этот случай на примере школьницы, потерявшей голову из-за мальчика или женщины-учительницы. Девочка начинает восхищаться учительницей Взрослым образом за что-то, что та умеет или какой та является, и только потом ее Ребенок подключается, и она может привязываться к учительнице и следовать за нею повсюду и, может быть, начнет предаваться сексуальным фантазиям о ней. Если учительница придерживается своей позиции, она будет обходиться с привязанностью девочки как хорошая мать, но если она изменяет "контракт", что могло бы быть руководством Родителя по отношению к Ребенку, превращается в шаловливую игру между двумя застенчивыми Детьми.
      Я полагаю, что аналогично тому, как доверие возникает из отношения младенца к матери, восхищение имеет отношение к его отцу, поскольку отец - своеобразный предмет изумления в семье. Мать - человек, которому доверяют, поскольку она всегда рядом, когда в этом есть нужда. Отец может быть рядом только нерегулярно, но его впечатляющий голос и присутствие, и его сила, и могущество поражают ребенка восхищением. Верно также, что истинное восхищение распространяется чаще всего на мужчин, хотя оно может также переноситься на женщин, если им случается по праву вызывать изумление. Это происходит позже, когда дети начинают восхищаться достижениями своей матери, такими как приготовление пищи или рисование, также, как они доверяют ей как человеку. И наоборот, они учатся доверять своему отцу также, как они восхищаются им.
      Люди различаются в своей способности принимать восхищение. Некоторые плохо переносят его и избегают или отталкивают его, если оно появляется, в некоторых случаях со злостью. Другие эксплуатируют его как учитель, имеющий роман со школьницей или школьником, которых он свел с ума, или как гангстер, приближающий к себе восхищенного молодого простофилю для того, чтобы поэксплуатировать его как только это возможно. Лучшие из них проделывают это превосходно и извлекают (создают) полезный опыт для себя и для своего партнера.

Лучше обожать, чем быть предметом обожания. Терпеть чье то обожание 
— это скучно и тягостно.
 



Оскар Уайльд


  Желание вызвать жалость или восхищение — вот что нередко составляет основу нашей откровенности.



 Франсуа Ларошфуко


 

Любовь без благоговения и восторга — это только дружба.
 



  Жорж Санд



Есть невинность восхищения: ею обладает тот, кому еще не приходило в голову, что и им могут когда нибудь восхищаться.
 




Фридрих Ницше


Удивительное удивляет лишь раз, а восхитительное с каждым разом восхищает все больше.
 


 Жозеф Жубер


 
Есть люди, которые, не успев чем то восхититься, уже испытывают ненависть к предмету своего восхищения…
 


 Олдос Хаксли
 

 Иметь дело с людьми, которые восхищаются нами и во всем нам уступают, — удовольствие весьма пресное и даже вредное для нас…
 


 Мишель Монтень





 Надо полагать, неспроста восхищение обычно немое, а возмущение громкое.
 


 Веслав Брудзиньский




                       НА ЭТУ ТЕМУ МОГУ ПОСОВЕТОВАТЬ ЧУДЕСНЫЙ ФИЛЬМ
 Информация о фильме
Название: Объект моего восхищения
Оригинальное название: The Object of My Affection
Год выхода: 1998
Жанр: комедия, мелодрама, драма
Режиссер: Николас Хитнер
В ролях: Дженнифер Энистон, Пол Радд, Алан Олда, Найджел Хоторн, Джон Пэнкоу, Тим Дэли, Эллисон Дженни, Хейден Панеттьер, Одра МакДональд

О фильме: Нина Боровски не очень удачно выбрала, от кого залететь. Хотя её бойфренд Винс – человек вполне порядочный и готов добросовестно выполнять обязанности папаши, его занудство и упрямство выводят её из себя. Джордж снимает у Нины комнату, потому что после расставания с Робертом ему стало негде жить. Будучи педагогом, он воспитывает чужих детей, но очень хочет иметь своих. Ну, а поскольку лучшие друзья девушек уже довольно давно не бриллианты, а геи, найти общий язык этим двум одиночествам оказывается несложно. Сложнее перестать быть самим собой, и вот в жизни Джорджа появлется Пол...

Выпущено: Twentieth Century Fox
Продолжительность: 01:46:58
Перевод: Профессиональный, многоголосый

 
                                                            салат "Восхищение"                                                         
 СОСТАВ
1 куриная грудка, 2 мясистых помидора, 2 небольших огурца, ~100г сыра, 1 зубчик чеснока, густой майонез или сметана, соль

 СПОСОБ ПРИГОТОВЛЕНИЯ
Куриные грудки отварить в подсоленой воде до готовности. Остудить и снять кожицу. Мясо порезать небольшими брусочками.
Из помидоров вырезать плодоножку и разрезать их пополам поперек плода.
Извлечь из помидоров все семена - слегка сдавливая их или выбирая семена маленькой ложечкой.
Нарезать брусочками толщиной 0,5~0,7см. Подсолить и положить в отдельную тарелку.
Огурец порезать тонкой соломкой. Положить в другую тарелку и слегка посолить.
Сыр взять хорошо трущийся - не мажущийся. Натереть на средней или мелкой терке.
Зубчик чеснока порезать очень мелко (через чесночницу не продавливать, иначе вкус чеснока будет слишком резким). 
Непосредственно перед подачей слить выделившийся сок с огурцов и помидоров, все составляющие перемещать, положить густой(!) майонез или сметану и досолить по вкусу. 
 СОВЕТ 
Ещё хороший вариант заправки для этого салата:
Варёный желток растереть вилкой, смешать со сметаной и чесноком.
Белок положить в салат можно, но не желательно - он по фактуре немного дисгармонирует с остальными продуктами.